Гендиректор Закарпатської ОДТРК опублікував документи для власної люстрації

У відповідь на публікацію журналіста Богдана Барбіла, в якій було обгрунтовано потребу у відставці з посади генерального директора Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії Віталія Мещерякова, останній, на пропозицію «Телекритики», вирішив виправдатися. І на підтвердження, начебто, того, що не працював прес-секретарем одіозних «губернаторів» Закарпаття – ставленика СДПУ(о) Івана Різака та представника Партії регіонів Олександра Ледиди – опублікував відповідні витяги з власної трудової книжки.

«Насамперед, хочу уточнити – я ніколи не працював ані прес-секретарем губернатора Івана Різака, ані керівником прес-служби губернатора Олександра Ледиди. У підтвердження – відправляю заскановані копії моєї трудової книжки, де чітко вказані як мої посади під час роботи в Закарпатській облдержадміністрації, так і дати прийняття та звільнення з них», – пише В.Мещеряков. Однак, наступним опублікованим документом  сам і спростовав власну тезу. Адже в його трудовій книжці чорним по білому написано, що з 23 лютого по 30 листопада 2004-го року, тобто в найтемніший період засилля медведчуківщини на Закарпатті і аж до перемоги Помаранчевої революції, працював на посаді завідувача прес-службою Закарпатської ОДА, якою тоді керував одіозний ставленик Віктора Медведчука, очільник Закарпатської облорганізації СДПУ(о) Іван Різак. Власне тоді в споруді Закарпатської ОДА було обладнано власну «телестудію», де готувалися телевізійні «темники» для закарпатських телеканалів, де В.Мещеряков пройшов усі ази маніпулятивної теле«журналістики», які згодом стали йому в нагоді на посаді гендиректора головної телекомпанії Закарпаття вже в часі режиму В.Януковича.

«Дійсно, у мене давні хороші стосунки з екс-губернатором Закарпаття Олександром Ледидою (які я ніколи не приховував) – з часу, коли я ще працював заступником головного редактора газети «Закарпатська правда», де Ледида був одним із 8 співзасновників», – пише В.Мещеряков і знову лукавить, адже іншими 7-ма засновниками видання були також «регіонали», а сама газета була офіційним органом облорганізації Партії регіонів, чим, навіть, заслужила своє виділене місце на офіційному сайті закарпатської ПР.

«Далі майже два роки працював помічником голови ОДА, готуючи аналітику керівництву», – розповідає чинний гендиректор ОДТРК. І не уточнює, що станом на 2010-й рік в штатному розписі ОДА вже не було посади керівника прес-служби, а тому його як керівника прес-служби цілком логічно було влаштовано на посаду помічника «губернатора» О.Ледиди, на якій він керував неіснуючою структурою під назвою «прес-центр ОДА», від імені якої робилися інформаційні розсилки в ЗМІ. За цією ж аналогією скажімо керівник прес-служби екс-голови Закарпатської ОДА В.Лунченка, який донедавна незаконно суміщав посаду «губернатора» з мандатом нардепа, була оформлена як помічник депутата, отримуючи зарплату з держбюджету.

Ключову відмінність зі схемою поведінки В.Мещерякова ілюструє наступна цитата журналіста Алли Хаятової, котра одразу після того, як дала згоду на призначення, публічно повідомила: «...Я погодилася на цю пропозицію. Обумовила принципові для мене світоглядні речі, схоже, є розуміння і готовність працювати на якісно нових і правдивих засадах. Тож йду на посаду радника голови Закарпатської ОДА з тим, аби займатися прес-службою. Адже найпростіше – сидіти на припічку і показувати пальцем: хто що неправильно робить, і розказувати, як робити правильно. Складніше, але і цікавіше – піти й зробити. Це і прагну. Не вдаватиметься – так само швидко піду». Саме через ці ментально різні підходи як до журналістики, так і до роботи прес-служби А.Хаятова входить до вузького кола учасників неформального журналістського клубу «НеТаємна вечеря», тоді як В.Мещеряков (акцентовано в День журналіста) в результаті таємного голосування опинився в числі головних номінантів на журналістський антиприз «Мадам за викликом».

У другій половині поточного тижня ЗМІ, раніше наближені до Партії регіонів, з посиланням на «джерела в ОДА» в один голос продублювали новину, що з наступного тижня В.Мещерякова, котрий, як він сам повідомляє, 19 вересня, під час розмови з новопризначеним головою Закарпатської ОДА Василем Губалем «відмовився добровільно подавати у відставку», таки буде звільнено з посади гендиректора Закарпатської ОДТРК. Так це, чи ні, а якщо так, то у який спосіб, буде видно вже за кілька днів. В будь-якому випадку ця відставка є вже не просто вмотивованою, але й кінцево необхідною. Бо В.Мещеряков є носієм саме тих «принципів» журналістики, від яких і в 2004-му, і в 2014-му масштабним «майданним» протестом відмовився народ України. І майже "стовідсоткова довіра підлеглих", на яку він пробує опертися, є лише одним з додаткових свідчень його нездатності мислити і діяти по-новому.

Формальні підстави для свого звільнення, відповідно до нещодавно прийнятого закону про люстрацію, у вигляді копій власної трудової книжки надав сам В.Мещеряков.

Якщо ж він й надалі триматиметься за крісло, в яке його втиснув режим Януковича-Ледиди, то вже незабаром може опинитися в смітнику.

В прямому і переносному значеннях...

Теги: Мещеряков

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати