На Закарпатті занепадає чайна плантація, яку посадили ще за вказівкою Йосипа Сталіна

Василь Гелетей, головний лісничий Мукачівського держлісгоспу, показує чайні кущі під Мукачевим на Закарпатті

Жителі Мукачева зривають вічнозелені пагони для погребальних вінків. Листочки чаю пакують у целофан і продають на міських ринках як ”грузинський чай” та ”засіб від ракових захворювань”. Саджанці викопують і несуть додому, не відаючи, що ця рослина не пересаджується.

— Щось у цьому таки є, — зустрічає мене закарпатський професор-ботанік Василь Комендар, 81 рік. — Зелені листочки чаю дійсно мають лікувальну властивість і запобігають утворенню ракових клітин. Але його не можна продавати на ринках у такий спосіб.

Василь Комендар понад 50 років намагається зберегти унікальну плантацію.

— 1949 року за вказівкою Йосипа Сталіна вчені Радянського Союзу мали розробити заходи з вирощування південних тропічних рослин на півночі, а північних — на півдні. Це мало засвідчити досягнення радянської науки, — розповідає Комендар. — Науковці на чолі з усесвітньо відомим академіком Віктором Сочавою вирішили виростити на Закарпатті цитрусові, чайну рослину, евкаліпт. Було виділено 10 млн радянських карбованців. У ЦК КПРС із цього приводу доповіли: на Закарпатті виростили чай! Але після смерті Сталіна роботи припинили. З усіх дослідів позитивним було лише вирощування чаю на Червоній горі біля Мукачевого. Там посеред масиву дубових та грабових лісів заклали дослідну ділянку площею 2 гектари. Це були саджанці грузинського, кубанського, індійського, явайського і цейлонського чаю. На третій рік після закладки плантації зібрали 1,3 тонни чайного листу з 1 гектара.

Після того ділянка почала переходити з одного відомства в інше. 1954 року Василь Комендар узяв її під свій контроль.

— Я намагався не дозволити знищити плантацію, — гірко пригадує Комендар. — Адже грузинські чаївники стверджували, що закарпатський чай завдяки місцевому мікроклімату за смаком та букетом перевищить грузинський та краснодарський чаї та нічим не поступатиметься китайському. Але на початку 90-х  плантацію перестали фінансувати і передали до Мукачівського лісівництва. Тепер вона сильно занедбана.

Комендар виймає з шухляди старі фото 1950–1980-х років. На них — молоді вчені на чайній плантації поблизу Мукачевого. Ділянка доглянута, кожен із саджанців добротно обсапаний.

— Рослина витримує морози, — каже Комендар. — Узимку верхні гілочки обмерзають, але навесні від кореня вибивають молоді пагони. Тепер поміж чайні саджанці наросли бур’яни, — бідкається професор, — кущі дикої малини, ожини. Чайні листочки потрібно вишукувати. Деякі кущі чаю навіть тепер зацвітають і дають плоди. Але плантацією ніхто не цікавиться. За моїми підрахунками, треба близько 50 тисяч гривень, щоб відродити ділянку.

Комендар пробував приводити на Червону гору інвесторів.

— Але вони глянули, розвернулися і пішли, — зітхає науковець. — Якщо протягом року в плантацію вкласти гроші, можна заробляти. З кілограма сирого листу, відповідно до існуючих норм, можна одержати 80–100 грамів готової продукції. За ринковими цінами це становить близько 3–5 гривень. У Китаї, наприклад, урожай з такого сорту чаю збирають цілий рік, у нас можна три-чотири рази. Розширивши виробництво, Україна могла б частково знизити залежність свого ринку від імпорту. Це був би хороший бізнес.

Комендар розробив рецепт тонізуючого безалкогольного напою ”Мукачівський замок” на основі зеленої чайної рослини із Червоної гори.

— Напій уже побував на обласній дегустаційній комісії, — каже Комендар. — Його похвалили. А це ще один зі способів заробити гроші, якщо плантацію відродять. Згодом можна буде продавати чайну рослину в інші області України. Скажімо, в Одеську, де цілком прийнятний клімат.

Кілька днів тому Василь Комендар побував на прийомі в губернатора Закарпаття Олега Гаваші, 46 років. Просив допомогти відродити ділянку.

— Губернатор наказав створити спеціальну комісію, з якою ми їздили на Червону гору. Науковці розробляють програму розчищення та відновлення плантації, — радіє Комендар.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати