45-річний мукачівець Микола Бобіта вже десять років прикутий до інвалідного візка. Втім, з дому останнім часом майже не виходив, бо старенький візок зовсім зіпсувався.
Про події, які призвели до інвалідності, пан Бобіта згадує неохоче, каже — то наслідки Афганістану. Втім, з Афганістану Бобіта повернувся на своїх ногах. Та згодом поранення частіше нагадувало про себе, й невтішні прогнози лікарів справдилися.
«Протягом десяти років лікував хворі ноги, та зберегти їх не вдалося. Довелося ампутувати — так і став інвалідом на милицях», — зітхає Микола Іванович.
«Влада пообіцяла виділити нову машину, та й досі на черзі 150-й, — бідкається Микола. — Вже 15 років чекаю на нову «Таврію».
Коли активісти Мукачівської міської організації БЮТ під'їхали до п'ятиповерхівки, що на околиці Мукачева, Микола Бобіта вже чекав на благодійників. Втім, побачивши новенький мобільний електровізок, чоловік розхвилювався й попросив закурити. Ще кілька хвилин опановував новий засіб пересування й, нарешті, спробував самотужки виїхати на сусідню вулицю.
Порадіти за Миколу прийшли його друзі-афганці.
«Дякую Олександру Кеменяшу та активістам БЮТ, які не залишили мене сам на сам із бідою, — каже пан Бобіта. — Тепер зможу вести активніший спосіб життя. Спочатку заряджу акумулятор і випробую візок: подивлюся, на скільки кілометрів вистачає однієї зарядки. А потім махну на Латорицю рибалити. Приходьте на Свіжу рибку», — запрошує Бобіта.
Олександра Добржанська, "Трембіта"
05 вересня 2007р.
Теги: