— Селянам ми не радимо, що мають сіяти чи садити, — каже начальник управління агропромислового розвитку Іршавської райдержадміністрації Іван Король. — Традиційно у приборжавських селах люди вирощують капусту, перець, баклажани, помідори. Та цьогоріч усі ґазди сіяли тільки ранню капусту. За середньолітню не думали. А все тому, що з нею потім великий клопіт зі збутом. Ніхто й гадки не мав, що на цей овоч буде такий шалений попит. От тому й немає зараз нашої капусти на ринках області.
Сільський голова Лози Іван Петенько, де три чверті населення вирощують овочі, вбачає відсутність капусти в неймовірній нинішній спеці.
— У нас кілька селян ризикнули посіяти качанисту, то вона не виросла, — веде далі Іван Іванович. — Знаєте — через брак вологи головки зовсім не сформувалися. Та капуста, якщо її так можна назвати, величиною з кулак і вся порепана. Звісно, що з таким товарним виглядом овоч не продаси на базарі.
У "капусній" столиці — Заріччі — теж не подумали про інгредієнт борщу. Вирубавши ранню капусту, селяни взялися за помідори, перець та баклажани. Помідорів зараз стільки, що ціна їх нижче собівартості. Нині на ринках Мукачева червонобокі можна купити навіть по 80 копійок.
— Ну хіба ж це ціна? — скаржиться місцева жителька баба Марія. — Де ж ми окупимо вартість насіння, засобів захисту, оранки, не кажучи вже нічого про щоденну копітку працю.
— Зате я нині на коні, — хвалиться задоволений 49-річний Василь. — Я ніби вгадав, що капуста буде в ціні. 50 соток уже в травні засадив другий раз. Тепер у мене її хотіли з руками відірвати по три тридцять за кілограм заїжджі перекупники. Такого вдалого сезону у мене ще не було.
— Бо ти ворожбит! — жартували з ґаздою сільські жінки. Тобі, напевно, сам люцифер нашептав, що маєш сіяти. Знайшлося в Заріччі ще два-три господарі, які віддали пріоритет капусті, і, як бачимо, не прогадали.
На запитання, чому не культивували капусту цьогоріч, жителі сіл Великі Ком'яти та Приборжавське Виноградівського району в один голос твердили, що сном-духом не відали про майбутню "капустяну" дорожнечу. Вони теж скаржилися, що завше мали купу проблем зі збутом цього овоча, і першість віддавали помідорам, яких нині на ринках області, мовити б, неміряно. Побував я і на славнозвісному мукачівському "Гіді", де всякої городини — завалися. Однак капусти обмаль. Ось приїхала вантажівка з львівськими державними номерами. Водій та агрономка, яка привезла качанисту, в кліп ока збули біленькі як сніг головки і, за їхніми словами, поїхали за наступною партією. Львів'янка теж скаржилася, що капуста цьогоріч не вродила і буде в ціні навіть восени. У їхньому СТОВ грядки з качанистою поливали, тому й виростили таку гарну капусту. Поряд зі свого "бусика" збував здоровенні головки "човник" пан Ярослав, який привіз цінний вантаж з Угорщини. Він також твердив, що в сусідній країні капуста вродила лише у тих фермерів, які ціле літо її поливали. На інших полях вона просто загинула. Тому й ціна на неї висока. Звісно, що коли оптова ціна сягає 3,5 гривні за кілограм, то роздрібна аж ніяк не буде нижчою від чотирьох гривень. Мав я розмову із потенційними споживачами. Люди скаржилися на дорожнечу й кляли уряд.
— Що з того, що тридцять гривень додали пенсії, — каже мукачівка баба Емма. — Однією рукою дали, іншою забрали. Чула по радіо, що інфляція розігралася у нас. А ще чи не всі продукти піднялися в ціні. От тобі й турбота про малозабезпечених та знедолених.
— Хай би краще не підвищували пенсію, а якось контролювали ціни, щоб не зростали, — вступає в розмову інша пенсіонерка, пані Єва. І таких невдоволених нині вельми багато. Звісно, що коли в країні виникають якісь збої, першими відчувають їх пенсіонери та малозабезпечені.
— Поки дорога капуста, ми з старою борщу не варимо, хоч і хочеться, — зізнається мукачівець дід Степан, — а замість голубців баба наповнює перець. Тимчасову дорожнечу переживає хто як може.
Віталій Пумпинець, Мукачево
22 серпня 2007р.
Теги: