Біля хреста, який встановили на місці розстрілу січовиків перечинські патріоти у 1991 року, о. Василь Данилаш відправив панахиду та прочитав молитву Андрея Шептицького. За переказами очевидців, тут угорські жандарми стратили вісім осіб – "січ-банду", як називали їх окупанти, і вчителів: Михайла Анталика, Йосипа Гефнера, Карла Гефнера, Івана Керецмана, Федора Маца, Михайла Пекара, Івана Сивохопа, Федора Юсковича. "За день до страти січовиків, які повернулися з Красного Поля, та активних просвітян катували в місцевій школі. Наступного дня з переламаними ногами, руками, вибитими зубами та цілком закривавлених їх відвезли до Ужгорода на судилище. В дорозі їх зустрів високий угорський офіцерський чин і наказав розстріляти", – розповів Володимир Бердар, голова Перечинської районної організації ВО "Свобода".
У книзі "Цвіт Ялиці" (1999) письменника Василя Мулеси із Зарічева, що на Перечинщині, описані події тих днів: "Поскидайте їх з воза і вишикуйте. Я дам їм по Карпатській Україні, по Волошину, по Красному Полю. Тут буде їм Красне Поле. Правда, тут не Тиса, але для них вистачить і цього потоку… Розстріляти на місці!"
Федора Юсковича друзі положили на березневу холодну землю, бо мав відкритий перелом ноги. Їх вишикували і стратили під старою вербою. Саме тут в перші роки незалежности патріоти та громада, за клопотанням вчителя історії Перечинської середньої школи Івана Федора, встановили хрест і таблицю з їхніми іменами.
До сьогодні достеменно невідомо широкому загалу життєвий шлях цих учасників Карпатської України. Нині, коли запити сучасної доби набагато більші, перечинські свободівці прагнуть йти в майбутнє з правдивою історією, до якої, як відомо, багато років антиукраїнська влада ставилася зневажливо.
На мітингу-реквієм також згадали про инших героїв Карпатської України з Перечинщини. Зокрема, про двох братів Кедюличів – Івана та Панаса, іменами яких названа вулиця в м. Перечин, де проживала сім'я Кедюличів, а нині – єдина старенька їх сестра. Панаса стратили озвірілі угорські терористи на шляху додому із Красного Поля 16 березня 1939 року (місце поховання досі невідоме), а Іван Кедюлич продовжив боротьбу в ОУН-УПА з Романом Шухевичом. Влітку 1946 року він загинув від зради в засідці від гранат енкаведистів на Тернопільщині. Свободівці вшанували перечинських оборонців незалежности славнем України.
Прес-служба Закарпатської обласної організації ВО "Свобода"