Анатолій Черниченко: "Регіональну стратегію розвитку Ужгородського району" під сукно не поклали

Анатолій Максимович Черниченко вже двадцять п'ять років працює на теренах Ужгородщини. Молодий випускник Одеського інженерно-будівельного інституту трудився в районі на різних посадах. Починав з інструктора, згодом - завідуючого відділом райкому партії. Організаторські здібності, принциповість і висока кваліфікація сприяли тому, що став головою районної ради, потім заступником голови райдержадміністрації. Один із авторів «Регіональної стратегії розвитку Ужгородського району до 2015 року». Саме про це нині наша розмова.

— Анатолію Максимовичу, що це за такий документ і чи користується влада ним? Чи просто написаний для того, що так заведено?

— Це вкрай необхідний документ. І, звичайно, ніхто його під сукно, як то кажуть, не поклав. Це — стратегічний план, у якому чітко визначені шляхи та методи виведення району на траєкторію прогресуючого розвитку завдяки тісному поєднанню політики структурних змін та економічного зростання з активною соціальною політикою. Це - підсумки діагностики стану розвитку району, бачення майбутнього регіону, стратегічні пріоритети його розвитку. Йдеться і про сильні та слабкі сторони розвитку Ужгородщини, механізм і фінансове забезпечення Стратегії, моніторинг і контроль за реалізацією Стратегії.

— Будь ласка, коротко охарактеризуйте цей документ.

— Я вам скажу, що це ціла наукова праця, в якій є і загальна характеристика району.йдеться і про людський потенціал. Може, хтось і не знає, шо на Ужгопол-щині проживає 66,6 тисячі чоловік. Широко подано економічний потенціал району по галузях. Розкрито обсяги освоєних іноземних інвестицій. Подані просторово-економічний потенціал та інженерна інфраструктура. Маємо розгалужену транспортну мережу, розвинену систему зв'язку, міжнародну систему телефонного та мобільного зв'язку. Має Ужгородщина чималий рекреаційно-туристичний потенціал. Йдеться в Стратегії і про природно-ресурсні можливості та про загальну екологічну ситуацію.

— Яка рейтингова оцінка району?

— Згідно даних рейтингової оцінки результатів економічного та соціального розвитку районів і міст області за 2006 рік Ужгородський район є на першому місці в області за темпами зростання обсягу промислової продукції, на другому місці - за обсягами інвестицій в основний капітал та за обсягами прямих іноземних інвестицій на одну особу.

Протягом 2005-2006 років район займає лідируючу позицію за приростом населення. Що особливо радує.

— Анатолію Максимовичу, яке бачення майбутнього та яка місія району?

— Ми врахували все: і те, що Ужгородщина — прикордонний регіон з екологічно чистою територією, розвиненою туристично-рекреаційною та сервісною інфраструктурою, з ефективним використанням природно-ресурсного потенціалу, з високо-технологічним виробництвом, з досягненням високого рівня транскордонного співробітництва та міжрегіональної співпраці. Місія Ужгородщини - суттєво підвищити добробут громадян, забезпечити високі стандарти життя.

— Наша Ужгородщина із сільськогосподарського району впевнено перетворюється у промисловий. У Стратегії не забули про село?

— Звичайно, що ні. Промисловість промисловістю, а їсти треба всім. Цілий розділ Стратегії присвячений саме розвитку висо-котехнологічного агропромислового виробництва та переробки сільгосппродукції. Проблеми на селі є, і чималі. Стрімке посилення цінових диспропорцій на матеріально-технічні ресурси призвело до збитковості ряду сільськогосподарських підприємств. 17 відсотків їх торік вийшли зі збитками на загальну суму 560,1 тисячі гривень.
Є велика необхідність у розширенні обсягів підтримки сільгосптоваровиробників за рахунок збільшення у порівнянні з 2006 роком видатків на здешевлення вартості кредитів, зокрема довготермінових, підтримки закупівель сільськогосподарської техніки, запровадження енергозберігаючих технологій, розвитку системи страхування ризиків, збільшення обсягів підтримки застосування механізмів стосовно забезпечення стабільності на продовольчому ринку.

За останні роки в галузі тваринництва відбувся відчутний спад. Основною причиною скорочення поголів'я і виробництва продукції є незацікавленість товаровиробників у розвитку тваринництва через велику збитковість всіх його галузей. Від реалізації тваринницької продукції отримуються збитки, бо собівартість продукції часто перевищує реалізаційну ціну. Тому необхідно створення належних економічних умов та підтримка галузі з боку держави.

— Ви казали, що в Стратегії відмічені і слабкі сторони. Щодо сільського господарства, то які б ви назвали ці сторони?

— О, їх чимало. Це: знищення науково-обгрунтованих сівозмін. Диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію, слабка інфраструктура аграрного ринку, низький рівень заробітної плати, відсутність, професійних закладів для підготовки кадрів, дрібнотоварність сільгоспвироб-ництва, нерозвиненість агропромислової кооперації, низьке технологічне забезпечення, зниження родючості грунтів, низька продуктивність худоби тощо.

— Але ж виправити всі ці слабкі сторони навіть такому сильному району, як наш, не під силу...

— Безперечно. Ось чому говоримо про необхідність державної підтримки. Декларувати поміч, називати той чи інший рік Роком села - замало. Це порожня балаканина. Допомогти селу треба ділом, а не вказівками та обіцянками.

— Які ще є розділи в Регіональній стратегії?

— Ну візьмімо хоч би розділ про розвиток туристично-оздоровчого комплексу та курортно-рекреаційної сфери. Територіально Ужгородщина займає най-вигідніші позиції серед усіх районів області. Ми маємо чималі туристичні цінності: прекрасну природу, термальні води, пам'ятки культури, розбудовану туристичну інфраструктуру. Прихильністю відпочиваючих користуються готель-ранчо «Золота гора» в Барвінку, готель «Камелот» в Кам'яниці, готель «Бахус» в Стррожниці, мотель «Круїз» в Холмо-ку, мотель «Європа» в Соломонові. Введено торік в експлуатацію туристично-оздоровчий комплекс «Богольвар» в Анталовцях. Цього року вступив в дію готельно-санаторний комплекс «Тер-мал-Стар» у Нижньому Солотвині. Реконструюється санаторій «Деренівська купіль» теж в Нижньому Солотвині. Є багато інших цікавих задумок.

Є цілий розділ про розвиток транскордонного співробітництва, про розбудову прикордонної інфраструктури, розвиток транспорту та логістики.
Готовність співпраці з прикордонними регіонами сусідніх країн демонструє підписання рамкових угод про міжрегіональне співробітництво, що сприяє розвитку ділових, економічних, освітніх, культурних відносин шляхом налагодження взаємовигідної співпраці. Такі угоди вже підписані між нашим районом і Пря-шівським краєм із Словаччини, між Великою Добронню та гміною Корчина Підкарпатського воєводства з Польщі, між Великою Добронню та містом Нірбогдань з Угорщини. Використовуємо кращий європейський досвід співпраці, налагоджуємо контакти з іншими європейськими країнами.

— Чи будуть на території району ще пункти пропуску, окрім Малі та Великі Селменці?

— Так, на українсько-словацькому кордоні передбачається будівництво пункту пропуску «Соломоново - Чієрна-над-Тисою». Перспективним залишається функціонування пропуску «Малі Селменці - Великі Селменці» не тільки для пішохідного і велосипедного сполучення, а й для легкового автотранспорту.

Крім того, доцільним було б відкриття пункту пропуску «Соломоново-Деречке».

Одним з головних пріоритетів зміцнення позицій на міжнародному транспортному ринку є функціонування міжнародних транспортних коридорів, зокрема, п'ятого коридору (Лісабон-Трієст-Будапешт-Чоп-Київ), який проходитиме територією району.

Якщо говорити про слабкі сторони, то це: низький технічний та технологічний рівень прикордонної інфраструктури, обмежена пропускна спроможність наших доріг, поганий їх стан, низька пропускна спроможність діючих пунктів пропуску.

— Про що ще йдеться в Регіональній стратегії розвитку району?

— Йдеться також про раціональне використання та відновлення природних ресурсів. Здійснюються пошуки природного газу ЗАТ «Тиса газ», яким в 200&році передбачається будівництво експлуатаційної свердловини проектною глибиною 1250 метрів. Видобуванням мінерально-лікувальної води на базі Дравецького родовища займається ПП «Надія».

Важливий розділ «Механізм і фінансове забезпечення реалізації стратегії». Йдеться про підвищення конкурентоспроможності економіки району як на вітчизняному, так і на зарубіжному ринку, формування сприятливого інвестиційного та бізнесового клімату.

— Але Стратегія - не догма, можуть бути і подальші зміни...

— Звичайно, життя не стоїть на місці. Буде моніторинг, контроль і механізм внесення змін, адже є безліч проблем, які треба вирішувати. Безперечно, що все відразу не вдасться зробити. Головне, є чітка картина водних, земельних, лісових, мінерально-сировинних, рекреаційних ресурсів. Маємо цільові програми, які успішно реалізуються. Ужгородський район приречений на успіх, на позитивний кінцевий результат націлена і робота районної влади.
Марія Підгорна, "Вісті Ужгородщини"
17 серпня 2007р.

Теги:

Коментарі

НОВИНИ: Соціо

22:39
/ 1
На Запоріжжі поліг Петро Ганич з Кам'яниці Оноківської громади
22:00
/ 1
Командир "Граду" з позивним "Ісус"
17:33
/ 3
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
/ 1
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
» Всі новини