Назву виставці дала однойменна книжка-альбом, яка побачила світ у львівському видавництві «Тиса» у липні 2013 року. Це вперше за історію Закарпатської Гуцульщини у одному виданні зібрані творчі доробки її митців. Окрім творів, книга містить біографічні дані та інформацію про творчість. Авторами ідеї та головними натхненниками альбому стали Юрій Бендак - великий шанувальник та меценат мистецтва та Олександр Масляник – уродженець Рахова, заслужений журналіст України та невтомний дослідник історії та культури гуцулів. Обидва приїхали, щоб представити її ужгордцям та наживо познайомити із багатьма героями книги.
За словами О.Масляника, майже 100-тисячна Рахівщина має близько ста різножанрових митців, роботи яких зберігаються у приватних колекціях багатьох європейських держав, але через віддаленість від обласного центру не дуже відомі широкому українському загалу і мають менше можливостей презентувати своє мистецтво. Поки Рахівщина має лише 1 заслуженого художника України Миколу Ворохту, але сподівається, що видання стане поштовхом для визнання таланту й інших земляків.
Створення книги надихнуло земляків на організацію серії виставок, одну з яких представили в Ужгороді. Один із її організаторів міський голова Рахова Мирослав Думин на відкритті виставки висловив вдячність громаді і владі району, що зуміли згуртуватися довкола однієї мети і провели ряд виставок не тільки в Україні, але й закордоном – у Свиднику (Словаччина), Бая-Маре (Румунія), Сегеті та Будапешті (Угорщина). Для Рахівщини 2013 рік був досить насиченим в культурному плані. Окрім презентації книги «Художники Закарпатської Гуцульщини» у Рахові, Коломиї та Львові, є й інші напрацювання: видання про храми та книга «Художник Карпат», яку написав і видав художник Іван Доробан, почесний громадянин м. Рахів, що у цьому році святкуватиме своє 80-річчя. Щодо українських виставок митців Рахівщини, то вони пройшли в Рахові та Коломиї. Кожна наступна виставка поповнюється новими роботами та авторами. Так, у вересні в Коломиї було представлено лише 20 художників Рахова і близько 60 картин, то до ужгородської долучилося ще 6 митців, що представляють Рахівський район, та оригінальний і самобутній різьбяр Юрій Павлович. У планах виставка у Львові і по районах області.
Поява книги та серії виставок надихнула не одного художника на створення нових робіт. Так, один із наймолодших учасників виставки 22-річний Павло Марінець із с. Костилівка після коломийського вояжу створив портрет рахівського скрипаля, який прикрасив стіни обласного музею. Молодий художник зізнався, що для нього це велика честь, оскільки є початківцем і тільки-но захистив диплом бакалавра у Закарпатському художньому інституті. Попри це на виставці представлені аж 4 його роботи.
Виставка в Ужгороді стала святом не тільки для художників-початківців, а й для старших митців. Так, член Спілки художників Росії, уродженець Рахова, що вже 39 років мешкає в Санк-Петербурзі Ярослав Савіних зізнався, що нарешті здійснилася його давня мрія – виставитися у Ужгороді в музеї, де представлені видатні закарпатські корифеї, хоч має за плечима чимало виставок в Росії. Співорганізатор виставки наголосив на важливості не тільки такої виставки, а й книги про рахівських митців. Можливо у межах країни це і макова зернина, а дла Рахівщини вона відкрила цілу мистецьку епоху, презентуючи і багато нових імен. Сподівається, що книга і виставка стануть поштовхом до нових персональних виставок гуцульських митців.
Цікаву ідею вже підхопили інші райони. Так, міжгірці планують створити і собі подібну книгу та провести виставку. Голова Закарпатської організації Спілки художників України Борис Кузьма озвучив ідею проводити звітні виставки районів в Ужгороді і робити виїзні виставки в райцентрах, щоб детальніше знайомити краян із творчістю всіх закарпатських митців. Тож добрий почин породжує інші.
Оксана Яворська для Закарпаття онлайн. Фото автора
007 2014-02-08 / 23:08:55
\ “Два чоловіки зайшли в храм помолитись: один був фарисей, а другий - митар. 11 Фарисей, ставши, молився так у собі: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди - грабіжники, неправедні, перелюбці, або як оцей митар. 12 Пощу двічі на тиждень, з усіх моїх прибутків даю десятину. 13 А митар, ставши здалека, не смів і очей звести до неба, тільки бив себе в груди, кажучи: Боже, змилуйся надо мною грішним! 14 Кажу вам: Цей повернувся виправданий до свого дому, а не той; бо кожний, хто виноситься, буде принижений, а хто принижується, - вивищений.”
БОЖЕ Я МЕЦЕНАТСТВУЮ
007 2014-02-08 / 23:02:18
І ні на крок із партії меценатів .. бо за шо тоді ж меценатствувать