У своїй заяві обидві політичні сили закликають власні уряди об'єднати зусилля задля “захисту” інтересів угорської та польської національних меншин в Україні з огляду на нинішні революційні процеси. Польських та угорських популістів непокоїть зростання в Україні рівня підтримки націоналістичної ідеології. У цьому питанні вони думають так само, як і місцева кримінальна еліта, російські шовіністи та американські імперіалісти (нагадаємо, що кілька впливових американських політиків висловили власне занепокоєння революційними процесами в Україні з огляду на їхній націоналістичний характер).

Відповідаючи на заяву “Йоббіка” і “Руху Народового”, перш за все хочемо зазначити, що український націоналізм не є шовіністичним. Приміром, не зважаючи на те, що в міжвоєнний період частина українських земель була окупована Польщею і польська влада проводила жорстку асиміляційну політику, після завершення Другої світової війни Організація Українських Націоналістів намагалася зав'язати приязні відносини з польськими антикомуністичними силами (на жаль, повноцінна співпраця не була побудована з огляду на те, що поляки продовжували дотримуватися імперіалістичних поглядів). Що стосується наших відносин з угорцями, то варто нагадати, що у 1939 році Угорщина окупувала незалежну Карпатську Україну. Ще раніше, коли і угорські, і частина українських земель перебували у складі імперії Габсбургів, угорці намагалися проводити відносно українців асиміляційну політику. Не зважаючи на це, після Другої світової війни Організація Українських Націоналістів порозумілася з угорськими націоналістами і розпочала співпрацю з ними у складі Антибільшовицького Блоку Народів. Більше того, кілька батальйонів українських добровольців у 1956 році ціною власної крові і життя підтримало Угорське повстання.

Зараз українські націоналісти є так само далекими від шовіністичних стереотипів і абсолютизації взаємної ворожнечі, котра існувала в минулому. Ми вже кілька разів заявляли, що Національна революція в Україні не несе небезпеки для місцевої національної меншини поляків. Так само немає підстав боятися представникам інших національних меншин. Навпаки, ми вважаємо, що держава має забезпечувати реалізацію культурних прав національних меншин за умов їхньої лояльності до титульної нації.

Отож, заява угорських і польських політиків є безпідставною. При цьому вона є не лише антиукраїнською, але й антиєвропейською. Зараз націоналістичні рухи Європи мають шукати максимальної єдності. Особливо це стосується націоналістів Центральної та Східної Європи. Зокрема, представники “Правого сектору” вважають, що повинна бути подоланою ворожнеча між українцями та поляками, українцями та угорцями, українцями та румунами, а також між румунами та угорцями. Дотримуючись принципів справжнього націоналізму, ми повинні намагатися створити єдиний геополітичний центр тяжіння, котрий вкаже шлях до порятунку усій Європі.

Закликаємо представників націоналістичних рухів Європи засудити дії “Йоббіка” та “Руху Народового”. Поширення шовіністичних заяв не може принести користі ні конкретним націям, ні Європі в цілому.

Також хочемо нагадати представникам партії “Йоббік”, що радіємо її перемогам у власній країні і хочемо бачити Угорщину націоналістично-консервативною державою. Одначе будь-які імперіалістичні заяви та дії, спрямовані проти України та її територіальної цілісності можуть наразитися на симетричні відповіді з нашого боку.

Справжнім патріотам, націоналістам і консервативним революціонерам не варто боятися Національної революції в Україні. Натомість той, хто її боїться, або не знає українського націоналізму, або є шовіністом, імперіалістом і ситуативним союзником мондіалістських сил, котрі також бояться успіхів українських націоналістів.