Синій танець любові Сірануш Матл (ВІДЕО)

Мукачівський храм Мельпомени представив бенефіс-феєрію

8 грудня на сцені Закарпатського російського драматичного театру відбувся бенефіс актриси Сірануш Матл, приурочений до 30-ліття її творчої біографії та 50-річчя з дня народження. Цей святковий вечір став незабутнім не лише для самої бенефіціантки, але і для кожного з гостей театру. В своєму бенефісі актриса вийшла на сцену в ролі Стелли в прем’єрній постановці режисера Євгена Тищука за п’єсою Фернана Кроммелінка «Великодушний рогоносець». Партнером Сірануш в цій непростій історії кохання став Рудольф Ланьо, який зіграв Брюно. Символічні, яскраві образи за своїми ролями створили заслужені артисти України Віктор Куниця та Василь Фурдь, а також артисти театру: Людмила Лайкова, Станіслав Овдієнко, Віктор Блажчук, Руслан Аітов, Катерина Дунай, Яніна Паук та Петро Коваленко.
Пікантність сюжету, патетика гри акторів, непередбачуваність в режисерській постановці, незвичний «звуковий пейзаж», у якому поєднано романтичну класику з цирковою мелодією – все присвячено найменш зрозумілому, але найціннішому у житті – Любові. І роль Жінки зіграна тут настільки справжньо, ніби Сірануш Матл живе і любить вічно, і тому знатна втілити будь-яку з сотень тисяч жінок, які жили на цьому світі, любили, спокушали самою лише присутність, страждали від жорстокості непорозуміння й сміялись від болю й щастя водночас, усвідомлюючи, що не зможуть розлюбити. І гірка правда в тому, що будь-який чоловік, якому життя подарує солодку, на перший погляд роль, відверто зіграну Рудольфом Ланьо, може так само відчайдушно, немов засліплений, знищувати своє почуття і самого себе. 
Але чому так?!

Любов, божевілля і ми

Автором вистави «Великодушний рогоносець» є бельгійський драматург початку XX ст. Фернан Кроммелінк. Вважається, що цей твір за жанром є фарсом, тобто театральною комедією легкого змісту, для якої характерні парадоксальні ситуації, численні перебільшення, гра слів та зумисне використання абсурду. Що ж, можливо, цей пікантний сюжет й справді є абсурдним – чоловік, безпідставно замучений ревнощами, не просто не вірить коханій, але штовхає, примушує її зрадити… Таким бачився фінал цієї історії її автору. Режисер Всеволод Мейєрхольд, який вперше поставив п’єсу на російській сцені у 1922 р., дещо змінив сюжет, а також заявив про конструктивізм і біомеханіку, як засобах виразності нової театральної естетики. І от майже через століття, режисер Закарпатського державного російського драматичного театру Євген Тишук запропонував нам абсолютно іншу трактовку «Великодушного рогоносця».

«Головні персонажі є втіленням «вічних» начал: вірної любові і безпідставних ревнощів, – зазначає Євген Віталійович. – Стелла, головна героїня, не зраджує своєму чоловікові, а тільки робить вигляд, підігрує йому. Брюно божеволіє від самих ревнощів. Ми показуємо божевілля любові. Ця комічна вистава з сутичками і грубими жартами піднімає тонку психологічну проблему: що з нами робить любов?»
Й справді, з першого погляду все це лише гра, але дивлячись уважніше, відкриваємо для себе п’єсу як засіб філософського бачення внутрішнього світу людини в усій його серйозності. Адже ми часто не хочемо вірити в страшну владу сумнівів. Задум режисера Євгена Тищука – серед зовнішніх постатей персонажів, їхніх гротескних жестів та гіперболічних інтонацій, сховати важливу внутрішню тему – дивного і дуже небезпечного зрушення у свідомості звичайної людини. Брюно через свої безпідставні сумніви стає невимовно нещасним. Таких людей в сучасному світі чимало. Нескладно впізнати себе в образах головних героїв – на різних етапах життя ми всі буваємо Стеллами, Брюно, графами, бургомістрами. Якщо з допомогою Господа опануємо себе - повертаємось до суті. В гіршому випадку спокій і гармонія втрачені назавжди. Якщо б було інакше, хіба антидепресанти стали б другою після наркотиків одиницею в списку найбільш прибуткових товарів XXI ст.? Тому можна з впевненістю сказати, що вистава серйозна, жорстка, навіть, страшнувата силою фарсового узагальнення.

Магія акторських перевтілень

Велике спасибі акторам за якісне театральне видовище.

Охайність і заглибленість з якою Сірануш Матл грає Стеллу, психологічно точне окреслення нею образу вражає. Вона жіночна, зваблива, зворушливо щира, легка до наївності – адже грає фарс, та з іншого боку, вона ніби й не грає, а просто є сама собою, бо ж саме в слабкості, наївності полягає жіноча сила. Хоча, ні. Здається, Сірануш не грає ніжність і ранимість Стелли – це її власні риси. Ця витонченість б'є в очі в творчому оформленні актрисою окремих сцен, в тонкому заплутаному малюнку відчуттів, у її взаємовідносинах з іншими героями. Неймовірно красивою ліричною частиною вистави є танець головної героїні з синьою стрічкою. Геніальне рішення для сцени, у якій жінка показує себе – Жінку. Граційно і несподівано вона говорить мовою тіла, про те, що створена для почуттів, ніжних, як обійми синього атласу! І в ту секунду, коли останній блискучий синій промінь обіймає тонке зап’ястя Сірануш, завершуючи свій танець – зал ніби завмирає разом з ним..! Лише на долю секунди – щоб вибухнути аплодисментами. Звісно, ця феєрія стала можливою тому, що Сірануш Матл – не лише прекрасна актриса, але і професійна гімнастка. Мабуть, секрет і в темпераменті актриси, адже Сірануш – вірменка. «Кров – не вода, – зазналась якось актриса в одному з інтерв’ю, – я живу далеко від Вірменії, але в мені є відчуття причетності до вірменського народу – те, що передається тисячоліттями через покоління». Окреме спасибі ювілярці за те, що зберегла і реально втілює символічний зміст свого імені - в перекладі з вірменського «Сірануш» означає «солодка красуня».

І ще кілька думок з приводу побаченого в той вечір у театрі.

Кожна мізансцена вистави заповнена масою акробатичних рухів акторів, що насправді було дуже непростою режисерською задачею. Таким є «біомеханічне» трактування твору. Доповнюють ритмічну картину декорації – крила символічного млину, з пробитим червоним серцем посередині, обертаються то повільно, то швидко, залежно від напруженості вистави. Несподіваним штрихом є ідея дитячих пазлів та окремі постановочні дрібниці – розтоптана дорожнім катком квітка; запалена свічка в руках старої няні; полуничний льодяник – подарунок графа.
До речі, пафосний картавий «графський» говір, у виконанні Василя Михайловича Фурдя – окрема нота акторської майстерності. Як і глибока життєва правда в очах, інтонаціях та згорбленому силуеті старої Меме, яку грає Людмила Іванівна Лайкова. Дуже справжньою є безпорадність Естрюго, зіграна Віктором Костянтиновичем Куницею талановито і майже без слів, самими лише звуками. Підкреслена комічність ролі Руслана Аітова, який грає погонича волів, не залишає нам вибору – ми реагуємо на нього лише сміхом. Так само, як і на Катерину Дунай, Яніну Паук та Петра Коваленка. А от бургомістр – птаха іншого польоту. Надто вже він актуальний, надто впізнаваний у майстерно створеному Станіславом Леонідовичем Овдієнко образі. Роль Петрюса, як на мене, складна своєю неоднозначністю. Бо хоча й виходить Віктор Блажчук до глядачів у гротескній фуражці, але на сцені талановито показує непідробну чоловічу гордість і злість.

Звісно, найбільше «батогів і пряників» під час вистави дістається Рудольфу Ланьо. Створений ним образ найперше хочеться охарактеризувати словом «життєвий». Таких Брюно (або майже таких) на вулицях планети Земля достатньо. І ця життєвість підкупає. Актор не створює свого героя негативним чи позитивним, він реалістично відкриває нам його загнаність і біль. І як не парадоксально, але в ту хвилину, коли Брюно з’являється у гамівній білій сорочці зі смішно напнутій на голову пов’язці з паралоновими рогами, в залі панує тиша… Значить, п’єса жива. Значить, ми, глядачі, відчуваємо її дихання, а не керуємось лише зовнішньою бутафорією. І, мабуть, цю виставу, як ін’єкцію від божевілля любові, варто порадити подивитись усім, хто любить. 

P. S. 
Численні слова привітань на адресу колективу, режисера - Тищука Є.В., директора театру - Шутюка Ю.С. і, звичайно, героїні вечора переплітались з гучними оплесками. Гості з Управління культури Закарпатської облдержадміністрації в особі начальника управління – Юрія Федоровича Глеби; Генерального консульства Угорщини – генерального консула - пана Йожефа Бачкаі; міськради Мукачева – заступника міського голови - Ігоря Петровича Радиша; голови Мукачівської райдержадміністрації – Едуарда Лукіча Дуди; заст. директора Українського музично-драматичного театру ім. братів Шерегіїв - Олега Дмитровича Зайцева; Закарпатського академічного театру ляльок «Бавка» в особі директора театру - Петія Мирослава Йосиповича, художнього керівника - Білоус Марини Анатолівни та головного режисера театру – Орєшнікової Наталії Анатолівни дякували за феєричний вечір емоцій і вражень. Сірануш Матл, сховану за величезними букетами, нагороджували і вітали. Тож нехай і ця старовинна притча теж стане для Вас, пані Сірануш, маленьким дарунком...

Оксана Головчук

Притча про Любов та Божевілля

Одного разу зібралися разом всі людські почуття. Коли Нудьга позіхнула вже утретє, Божевілля запропонувало: "А давайте грати в хованки!" Лінь сховалася за першим же каменем на дорозі. Віра піднялася на небеса, а Заздрість сховалася в тіні Тріумфу, який піднявся на верхівку дерева. Благородство дуже довго не могло сховатись, оскільки кожне місце, здавалося йому ідеальним для його друзів: чисте озеро - для Краси, подих вітру - для Свободи! Отже, воно сховалося в промінці сонця. Брехня сховалася на глибині океану (насправді вона сховалася у веселці). Пристрасть і Бажання сховалися у вулкані. Коли Божевілля долічило до 999, Любов все ще шукала, де б їй сховатися. Раптом вона побачила чудовий трояндовий кущ і сховалась у ньому. Божевілля почало шукати. Першою воно знайшло Лінь. Пристрасть і Бажання воно впізнало по тому, як тремтить вулкан. Отже, всі були знайдені - Талант - в ароматі землі, Печаль - в темній печері. Ось тільки Любові ніде не булло. Божевілля шукало за кожним деревом, в кожному струмочку, на вершині кожної гори і, нарешті, вирішило подивитися в трояндових кущах, і раптом, коли розсовувало гілки, почуло крик болю. Гострі трояндові шипи поранили Любові очі. Божевілля благало, плакало, просило пробачення і пообіцяло Любові стати її поводирем. Ось з тих пір, коли вперше на землі грали в хованки, Любов сліпа і Божевілля водить її за руку…

02 січня 2014р.

Теги: Сірануш Матл, Кроммелінк, Великодушний рогоносець

НОВИНИ: Культура

10:52
Сьогодні, у четвер, в Ужгородському скансені відкриється виставка Мирослава Ясінського "Карби"
17:49
В ужгородському скансені відкриється виставка "Світ писанки"
05:49
У квітні в Ужгороді пройде VIII Міжнародний фестиваль "Музика без кордонів"
00:16
У середу в Хусті стартує IІ Всеукраїнський театральний фестиваль "FantaziaFest"
13:31
У скансені в Львові завершують масштабну реставрацію садиби з закарпатської Іршавщини
05:50
Із безодні
22:26
"Закарпатську" "Маріупольську драму" з успіхом показали в Києві
17:55
У Хусті відбулися нагородження переможців і гала-концерт ХІІІ Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
15:41
Відвертий щоденник чи казка для європейців: як читати "Війну з тильного боку" Андрія Любки
15:09
У Хусті відбудеться нагородження переможців та гала-концерт Відкритого фестивалю-конкурсу стрілецької пісні "Красне поле"
14:25
Закарпатський облмуздрамтеатр розповів про свої найближчі події
14:26
У суботу в Хусті зіграють прем’єру вистави про Августина Волошина
15:11
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
08:20
/ 1
Обережно, любов
11:16
/ 1
Автор споруд ПАДІЮНу і "Едельвейсу" представив в Ужгороді виставку акварелей
22:08
/ 1
"Маріупольську драму" покажуть в Ужгороді та Києві
10:12
/ 1
У четвер відбудеться концерт Закарпатського народного хору "Загуди ми, гудаченьку"
11:08
Закарпатська філармонія запрошує на концерт "Музичне мереживо бароко"
05:09
У коледжі мистецтв ім.А.Ерделі провели конкурс дитячого малюнку
17:34
/ 1
В Ужгороді відбудеться "вуличний" поетичний марафон
20:11
До Дня Валентина в Ужгороді відбудеться романтичний вечір "Любов в опері"
03:44
/ 2
Кошиці, Пряшів і Михайлівці
11:06
У Румунії вийшла книжка про князя Корятовича
18:00
В Ужгородському замку "камерно" виставили "Художню спадщину Імре Ревеса на Закарпатті"
17:48
/ 2
"Жадан і Собаки" відвідають Ужгород і Мукачево в межах Благодійного зимового туру
» Всі новини