Території Закарпаття і прилеглих районів Румунії увійшли до мапи-путівника Гуцульщини

Як повідомляють організатори заходу, видання містить найповнішу туристичну мапу регіону, довідки про найцікавіші сторінки життя гуцулів, словничок гуцульських слів та координати головних туристичних принад Гуцульщини. Це повноколірне, ілюстроване, двостороннє видання А2 формату розраховане на туристів та усіх шанувальників найколоритнішої української етнографічної групи.

На карті подано межі Гуцульщини, які були визначені на підставі досліджень членів Всеукраїнського товариства “Гуцульщина”. Мапа охоплює терени розташовані між Івано-Франківською, Закарпатською та Чернівецькою областями, а також — українські етнічні землі на півночі Румунії. Видання вирізняється серед інших мап Карпат тим, що тут поруч із сучасними назвами населених пунктів подано чимало історичних назв, а на території Румунії біля офіційних назв також вказані й гуцульські.

На мапі якнайповніше ознаковано гуцульські дерев`яні храми, пам`ятки архітектури національного значення, важливі об`єкти природи, історії та культури, джерела мінеральних вод, високогірні озера, водоспади та скелі. А також позначено майже усі музеї на теренах охоплених мапою — включно із румунською частиною Гуцульщини.

Видання містить довідки про найцікавіші сторінки життя гуцулів: походження цього етносу та його назви, вдачу гуцулів, побутову та сакральну архітектуру, вірування, ремесла, кухню, вбрання та феномен гуцульських республік ХХ століття. Також тут є словничок, з допомогою якого можна порозумітися із будь-яким гуцулом. Корисним для туриста буде й перелік 12 перлин Гуцульщини — із координатами найважливіших музеїв, архітектурних та природніх пам`яток, курортів та інших цікавих місцин регіону.

Автор ідеї та редактор путівника Ігор Губіліт - креативний директор туроператора “Відвідай” та розробник екскурсійних турів на Гуцульщину. Карту підготували співробітники Науково-виробничої фірми “Карти і Атласи” Володимир Грицеляк та Ігор Дикий. Консультації надавали краєзнавець Микола Майданський, голова Всеукраїнського товариства “Гуцульщина” Дмитро Ватаманюк, дослідник Гуцульщини Іван Зеленчук, історик Ярослав Зеленчук, дослідник природи Карпат Тарас Гринчишин та реставратор Андрій Олійник.