Одна з найменших дерев’яних церков Закарпаття нині знаходиться там, де й більше трьохсот років тому, – в с. Новоселиця, що на Виноградівщині. Її унікальність ще й у тому, що там зберігся настінний живопис, який робить цю церкву унікальною для України пам’яткою мистецтва.
– Церква зроблена з дуба без єдиного цвяха. Дубові бруски кріпляться один до одного в канюк, то є суцільна липова дошка, – бере слово Наталія Вамош, директор музею архітектури і живопису с. Новоселиця. – Коли зводили храм, у селі жило всього 14 сімей. Будував церкву народний майстер Кочалович. Сама церква невелика, тридільна, з бабинцем та олтарем.
Увесь настінний живопис – це пам’ятка XVII ст.; наприкінці XVIII – поч. XIX ст. на всю східну стіну набили новий різьбляний іконостас у стилі рококо, що погано зберігався. Краще зберігається живопис 12 святих, намальований у 1673 році художником Іваном Шваньковим на замовлення Юри Іваща.
Загалом на стінах церкви можна й нині побачити зачаття св. Анни та Окаіма, вони стоять на високому пагорбі, з їхніх грудей проростають гілки, які прямують до постаті св. Марії. Над ними височіє постать Ісуса Христа. Є картина «Страшний суд». У верхньому ряді – Ісус- суддя. Він визначає, кому йти направо, а кому наліво. Апостоли, які просять Ісуса про милосердя. Престол із розкритою книгою, вага, на якій визначаються добрі та злі справи, Єрусалим у вигляді п’ятивершкової церкви. У лівій частині рай, сюди потрапляють люди, котрі роблять добрі справи. Тут святий Петро відкриває двері до раю, де сидять святі праотці, а ліворуч від них зображено портрет Юри Петрищева, котрий був замовником цього живопису, і вся його сім’я.
У праву частину, пащу змії, потрапляють люди нехороші. Тут сидить дівчина пихата, скрипаль, корчмар та інші. Поряд два брати Каїн та Авель. Наступна арка – Богородиця типу знамення. Вона знає, що народить Ісуса. Отож якщо добре придивитися, то можна побачити плоть Ісуса в лоні матері.
Коли потрапляєш до храму, то виникає дивне відчуття, адже навколо живопис, якому вже понад 300 років, однак він і понині чітко передає історію зародження життя, вказує на добро і зло, несе благу вість про воскресіння Ісуса.
Звісно, з церквою пов’язано багато легенд, що передаються із покоління в покоління. Одну з них нам розповіла місцевий етнограф Ірина Вамош:
– Коли монголо-татари дійшли сюди, всіх убиваючи на своєму шляху, селяни втекли з села і сховалися в сусідніх лісах. Однак один не встиг. Тоді біля церкви росла велика липа, і він сховався в ній у великому дуплі. Загарбники, забравши все, що могли, наостанок вирішили спалити церкву. Підклали солому чи коноплі й підпалили. А той чоловік із дупла вигукнув: «О, Боже, що ви робите». Тоді вороги втекли від церкви, не озираючись, подумали, що прогнівали місцевого могутнього Бога. А селянин зліз із дерева і загасив полум’я.
Було так насправді чи ні, достеменно невідомо, однак церква понині стоїть у центрі села й місцеві пишаються своїм храмом та бережуть його для нащадків.
Віктор Лазорик, "Закарпатська правда"
вірник 2013-09-25 / 12:02:13
До речі у цьому храмі служив до 1949р.ісповідник віри о.Іван Матейко репресований совєтами.Церкву потрібно повернути греко-католикам.Обов'язково!
краянин 2013-09-25 / 11:40:50
чому у новоселицькій церкві до тепер не дозволяється служитти греко-католикам?В ужгородському сканзені у Михайлівській церві проводяться богослужіння і все чудово.У храмі повинна бути молитва.
муза 2013-09-24 / 13:42:42
На рахунок "монголо-татар" - скоріш за все мова йде про події 1717року,коли Севлюшчина зазнала значних руйнувань від навали кримських татар.
Горянка 2013-09-24 / 00:36:26
Ох ті ж закарпатські монгольські-татари. Много уд них страданій било, єзьм і буде на Сребной Землі.
І пройдуть віки і наші нащадки будуть розказувати таку саму фігню (легенду) про якісь радянські довгобуди або хрущовки, які чудом уціліли після монголо- татарської навали.
А от церква шедевральн. Шкода, що не попала під програму Юнеско.
Цікавий 2013-09-23 / 07:58:57
"Монголо-татари", звичайно. Перепрошую :)
А в цілому заммітка дуже цікава й повчальна. Дякую авторові.
Цікавий 2013-09-23 / 07:57:19
Питання до автора:
1. Про монголо-татар. Коли було збудовано церкву? Якщо в XVII ст., то які монголото-татари могли бути?
2. Прізвище Петрищев. Мабуть, усе-таки Петрище. Невже сенсаційно на Севлющині з'явилися були тоді московити?