«Це описаний ясен білоцвітий, – каже біолог. – Його ще називають манним через незвичайний цвіт. Квітки білого або жовтуватого кольору, зібрані в грона. Цвіте в кінці квітня на початку травня. У цей період поблизу ясена можна відчути надзвичайний солодкавий аромат».
Середземноморський гість завітав в Україну ще в ХХ ст. Прижитися зміг тільки на південному схилі Чорної Гори, що на Виноградівщини. На жаль, інші місцини ясен не облюбував собі та не прижився. Це пов’язано з перетворенням схилів на засаджені сади та виноградники, викопуванням кар’єрів та іншими господарськими роботами людини. За словами пані Катерини, його культивують і в штучних умовах у заповідниках та як декоративну рослину.
«Для нормального зростання ясену потрібні лісові родючі грунти, - каже біолог. – Найбільш сприятливим місцем буде грунт, що сформувався на вулканічних породах. Він є особливо поживним, дренованим та містить всі організми, потрібні ясену. Такою є земля Чорної Гори. Хорошим для ясена є сухий та теплий клімат без сильних заморозків».
Ясен білоцвітий росте кущем або невеличким деревом. Може сягати висоти 5-10 м. «Від звичайного ясена білоцвітий відрізняється меншими листочками, світлішим забарвленням стовбура та кольору квтів, - розповідає Катерина Воткальчук. – Манний ясен сплутати з іншими деревами майже не можливо».
У цей період на дереві з’являються так звані китиці. Це плоди ясена. Часто саме з вересня починається збір манни, тобто застиглого на повітрі соку дерева. Для цього роблять численні надрізи на корі, що значно пошкоджує дерево. Манна містить дуже багато поживних речовин, чим і привертає до себе значну увагу з боку людини.
Ясен занесений дочервоної книги України і охороняється майже у всіх країнах Європи.
Ольга Білей, Зелене Закарпаття