18 серпня, в день, коли було освячено головний храм греко-католиків – Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві, отці василіяни разом з паломниками відбули хресний хід по Чернечій горі при Малоберезнянському монастирі, роздумуючи над Святою Тайною Хрещення, над своєю приналежністю до Христової Церкви та подією Преображення Господнього, що й сьогодні надзвичайно актуальна для сучасного християнина.
Провідниками Хресної ходи були отці Тарас Іванина ЧСВВ, настоятель Боронявського монастиря та Андрій Белеканич ЧСВВ, місцевий священнослужитель монастиря. А участь у цій ході взяли прочани та молодь від інших василіянських монастирів - Боронявського, Імстичівського та Мукачівського, а також прочани з довколишніх сіл і міст.
Після закінчення Хресної дороги на відпустовій площі була відправлена Божественна Літургія, яку очолив настоятель василіянського монастиря в м. Золочеві (Львівська обл.), о. Августин Шоп’як ЧСВВ. Співав Літургію Хор церкви Вознесіння при Золочівському монастирі отців василіян.
19 серпня, в сам празник Преображення Господнього, святкову Божественну Літургію в монастирі очолив о. Василь Данилаш – декан Великоберезнянського деканату Мукачівської греко-католицької єпархії. Йому співслужили намісник Малоберезнянського монастиря о. Даниїл Дербаль ЧСВВ та священики деканату.
Під час святкової Літургії брати-василіяни Еміліян Гавей та Кипріян Зейкан відновили Богові свої тимчасові обіти Убожества, Чистоти і Послуху.
У проповіді, зверненій до прочан, молоді та парафіян монастирської церкви, отець декан пригадав духовне значення празника Преображення Господнього, а також, на життєвих та історичних прикладах показав, як це свято відображається в нашому житті і який вплив може на нього зробити. Також, проповідник підкреслив важливе значення тих подій, що відбувалися в ці дні у Києві.
Тут варто згадати, що у прощі до Києва з нагоди освячення Патріаршого собору, взяли участь й парафіяни монастирської церкви в Малому Березному, а також протоігумен василіянської провінції Св. Миколая, осідок якої розміщений в Малоберезнянському монастирі.
Таким чином, утворилося, свого роду, духовне єднання між згаданими святкуваннями, подіями та особами, що проявлялося у різнорідних богослужіннях, духовних повчаннях та проповідях, у Святих Тайнах Покаяння й Євхаристії.
В особливий спосіб прикрасив своїм співом святкові богослужіння в Малоберезнянському монастирі згаданий вже хор церкви Вознесіння, що при василіянському монастирі в м. Золочеві, якому вкінці була висловлена велика подяка.
Вдячність була висловлена й тим, хто здійснював обслугу святкувань: отцям і братам Василіянам, сестрам василіянкам з м. Перечина, а також усім учасникам: духовенству, мирянам і монашеству, серед яких були присутні сестри Служебниці НДМ із Сербської Провінції Св. Йосифа та Сестри з Конгрегації Доньок Св. Франциска з Асижу, що мають свій монастир у Великому Березному.
Після Многоліття та подяк, отець декан освятив за церковним звичаєм овочі, які принесли з собою вірні та окропив усіх свяченою водою, а інші отці помирували всіх святим миром.
о. Франціск Онисько ЧСВВ для Закарпаття онлайн