Знахідка в херсонському музеї розповіла про культ "Матері Богів" у північному

Стела походить швидше за все з Боспорського царства і датується 4-3 століттям до нашої ери.

 

Рельєф на стелі зображає богиню, що сидить. У правій руці вона тримає чашу, у лівій - бубон. На колінах у богині лежить маленький лев. Над зображенням написано: "... іодор, [син] Філія, Великої Матері [присвятив]". Початок імені людини, яка зробила цю пожертву богині, не зберігся. Швидше за все, його звали Діодор або Геліодор.

 

За атрибутами і написи вдалося точно визначити богиню, зображену на стелі. Це Кібела - богиня фригійського походження. "Велика мати", "Мати фригійська" або "Мати Богів" - популярні епітети Кібели. Її культ поширився у східному Середземномор'ї, а в кінці 3 століття до нашої ери проник і до Риму. Леви возили колісницю богині, а тимпани використовувалися в обрядах на її честь.

 

Відомо кілька пам'яток античного Причорномор'я, які показують, що культ Кібели був поширений і там. Але більшість з них відносяться до більш пізнього часу. Так, під час правління боспорського царя Перисада II (сер. 3 в. до н. е.) у Пантікапеї навіть існував великий храм цієї богині, від якого збереглися фрагменти мармурової статуї Кібели і два постаменти з написами.

 

Встановлено, що стела походить з колекції Івана Суручана, кишинівського збирача старожитностей. Після його смерті колекцію викупила держава для Херсонського музею. Остаточне рішення про купівлю прийняли в 1914 році, а перевезення колекції припало на 1917-й.