«У природі світлячків є понад тисячі видів, та в нашій області їх є лише три, – каже доцент кафедри ентомології УжНУ Олександр Метелешко. – Найпоширеніший з відповідною назвою виду світляка – ампіріс».
На Закарпаття ці комахи прилетіли з недалекої Європи, а деякі з Азії. «Наша область досить сприятлива для життя цим комахам, – каже ентомолог. – Тут і температура повітря, і вологість такі, які необхідні саме їм. Через клімат світлячки так швидко і оселяються тут. Хоча, це ще не все, що так до вподоби світлячкам. На Закарпатті велика кількість лісів та природа, що допомагає не тільки у збільшенні популяції, а й сприятливому проживанні світлячків. Дослідження показали, що на Закарпатті найбільша кількість світлячків проживає у південно-західних передгір’ях Карпат. Це у лісах сіл Невицього та Оноківцях».
За здатністю світитися біолог Михайло Пічкар порівнює світлячка з медузою та грибом блідою поганкою. «Самці світляка, – каже біолог, – літаючи, привертають увагу до себе самок. Ті ж, сидячи в траві і випромінюючи світло, приваблюють таким чином «парубків». Світло випромінюється ділянкою черевця комахи спеціальними клітинами – фотоцитами. Вони ж, у свою чергу, утворені сполукою люциферина та люциферази, що і виробляє світло».
Щодо природи миготіння світляків у науковців є свої погляди. Одні кажуть, що це явище випадкове і не пояснюється нічим, інші ж переконані у протилежному. Михайло Пічкар розповідає, що миготіння світлом світлячки влаштовують для того, щоб таким чином привернути погляд самки саме до себе. «Особини чоловічої статі влаштовують для «жінок» у небі одиничне шоу. Таке залицяння дає змогу самкам виділити когось одного з-поміж тисячі інших. Самки у цьомц випадку досить перебірливі. Самця для спарювання деякі можуть шукати дуже довго. Тому для самця хорошим результатом «світлового шоу» є тоді, коли вибір обраниці падає саме на нього. Майже як у нашому житті, сміється пан Михайло».
Ольга Білей, Зелене Закарпаття