Ужгородський цвинтар може стати епіцентром міжнародного скандалу?

Як можна судити із запропонованого столичними можновладцями ескізу реконструкції військового кладовища в Ужгороді часів І Світової війни, каплицю має бути зведено на кількох рядах поховань. Серед похованих на цих місцях – й такі, смерть яких була спричинена страшними інфекційними хворобами: черевним тифом, туберкульозом, холерою. 

Чи не тому, що на справі відновлення місця масового захоронення вояків різних країн світу, які загинули у часи військового лихоліття, справно можна «підзаробити» додаткові гривневі мільйони? Під час презентації ескізу на засіданні виконкому з вуст Сергія Лященка прозвучало: перші кошти в рамках втілення концепції реконструкції кладовища надійдуть ще цього року. Частину коштів буде закладено в бюджет як видатки на діяльність міжвідомчої комісії. Надалі ж до фінансування планується залучати держави, громадяни яких у минулому віднайшли спокій на території гарнізонного кладовища. Всього ж на реконструкцію цвинтаря за приблизними підрахунками знадобиться близько 2,5 мільйонів гривень. З держбюджету початково комісією вже виділено 70 тисяч гривень – на топозйомку і складання мапи могил, кошти під освоєння надійдуть підприємству, яке виграє тендер на проведення робіт, зазначив під час спілкування з журналістами Сергій Лященко і запросив до участі в тендері «спеціалізоване закарпатське підприємство». 

Підприємство це, за інформацією Закарпаття онлайн, було створене лише взимку поточного року цілеспрямовано «під освоєння» тендерних, а в перспективі – і державних коштів, й іноземних фінансових вливань. Ймовірно, саме цими виконавцями проводитиметься абсолютно непотрібне наразі картування могил і робота із геосканером, адже в архівах збереглись детальні карти кладовища різних років, одна з яких складалась у 20-х роках XX ст., інша – приблизно у період Другої світової війни. До слова, лише 1 день роботи з геосканером обходиться близько в тисячу євро, не враховуючи оплати за подальшу розшифровку отриманих даних. 

Так само тільки зараз Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій взялась віднаходити інформацію щодо кожного з похованих тут вояків на предмет приналежності до тієї чи іншої держави та релігійної конфесії. У той час, коли всі вичерпні фактичні дані щодо кожного похованого на військовому цвинтарі є у розпорядженні громадської організації «Спілка чехословацьких легіонерів», яка тісно співпрацює з чехами, упродовж трьох років здійснювала розшукові роботи і очищала кладовище від густо порослої тут рослинності. 

Дії керівництва комісії тим більше видаються алогічними через випадок, що мав місце наприкінці минулого року, коли чеська сторона звернулась до представництва комісії із письмовим проханням щодо початку основних робіт з реконструкції кладовища. Відповідь комісії була щонайменше дивною: «Мінрегіонбуд вважає недоцільним проведення робіт з облаштування зазначеного об’єкту до узгодження питання з усіма зацікавленими сторонами». Хто при цьому мається на увазі під «зацікавленими сторонами» – незрозуміло, бо ж при встановленні інформаційного стенду у жовтні минулого року в урочистостях брали участь представники Чехії, Польщі, Словаччини та Угорщини.

А цього року тепер уже держкомісією було направлено клопотання до чеської сторони на предмет дозволу збору даних щодо здійснюваних на кладовищі поховань. І тепер уже чехи красномовно відповіли: враховуючи, що комісії покладено за обов’язок опіку питаннями увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, «свою функцію, що стосується, чехословацьких вояків, комісія не виконує. І сумніше стає від того, що чехословацькі вояки воювали на боці українських, російських, радянських побратимів проти спільного ворога, чи це була І, чи ІІ Світові війни»…    

Щоправда, на двосторонню зустріч із представниками міжвідомчої комісії, за інформацією Закарпаття онлайн, чехи погодились: попередньо вона має відбутись 28 червня. Вже зараз можна припустити, що обговорюватиметься також і фінансова участь Чехії у справі реконструкції кладовища. Але навряд чехи пропустять повз увагу недолугий і відірваний від реальності проект відновлення кладовища авторства Лариси Скорик. Зауваження до проекту чималі і аж занадто вагомі, щоб він міг бути втілений у життя, зазначає голова ГО «Спілки чехословацьких легіонерів» Богдан Пилипів, який вподовж кількох років вивчав тему захоронень.

Згідно з презентованим ескізом, запланована ним капличка має бути зведена аж на 6 рядах кладовища, де лежать загиблі вояки. «Виходить, що капличку будуватимуть на кістках, або ж рештки солдатів доведеться ексгумувати. Це – 256 померлих, серед яких є й ті, які померли від інфекційних хвороб: 50 осіб від туберкульозу, 12 – від тифу, 4 – від малярії», – каже Богдан Пилипів. Тобто, попри запевнення чиновників про уникнення земляних робіт, вони таки, за проектом повинні здійснюватись. Не уникнути копання вглиб і в разі, якщо цвинтар «розбиватиметься» на тераси. Так, проектом передбачене терасування кладовища із надбудовуванням тут секторів заввишки 1,3 м. Але от за будівельними нормами, розповідає Богдан Пилипів, висота підпірної стінки має дорівнювати висоті фундаменту, тобто, опори, що утворюватимуть тераси, мають уходити в землю на ті ж 1,3 метри. 

Ескіз порушує і реальні межі кладовища, каже голова «Спілки чехословацьким легіонерів»: «Сходи, згідно із проектом, виходять прямо на вулицю. Куди ж упорядковувачі збираються діти рештки похованих попри дорозі цивільних? Куди дінуться залишки гробниць, автентичних збережених надгробків? Що вони зроблять із хрестом, встановленим на знак пошани 14-ти січових стрільців, які загинули в 1939 році?».

Питання викликає і доцільність встановлення на вході до кладовища 5-ти хрестів – хрести такої форми відсутні у будь-якій християнській релігійній течії. З тих же причин недоцільно встановлювати хрест на капличку, адже на цвинтарі є й поховані вояки, що мали приналежність до мусульманства. Зате от пропонується ескізом можливий варіант плити із вибитою на ній зіркою Давида, хоч жодного іудея тут не покоїться – євреїв ховали на окремому кладовищі, розташованому, до речі, неподалік від гарнізонного цвинтаря. 

Певно, «неадекватність» ескізу, виготовленого у Києві без прив’язки до Закарпаття і Ужгорода зокрема, без урахуванні усієї специфіки міжнародного поховання з присутністю на кладовищі представників найрізноманітніших держав і конфесій, розуміють і в управлінні архітектурі Ужгородської міської ради. Саме за пропозицією в.о. головного архітектора міста Леоніда Самсонова вирішено не приймати рішень похапцем і за відсутності консультацій з фахівцями, а, згідно із законом, оголосити конкурс на виготовлення проекту реконструкції цвинтаря. А поки розроблятимуться умови і правила проведення конкуру, створюватиметься конкурсна комісія і здійснюватиметься оцінка проектів, можливо, київське чиновництво вже встигне почути і думку чеських представників. І дай Бог, аби на запланованих на кінець червня двосторонніх переговорах Україна вже вкотре не постала для Європи країною шулерів, аферистів і хапуг.  

Чеські напрацювання щодо відновлення кладовища на вул. Тіміязєва

Урочисте відкриття інформаційного стенду в жовтні 2012 року, на стенді, серед іншого - і ескіз, яким визначений вигляд майбутнього реконструйованого гарнізонного кладовища. Фото люб'язно надані Генеральним консулом Чеської Республіки у Львові Давідом Павлітою, який має на них авторське право 

Теги: цвинтар, Пилипів, комісія, чехи, Ужгород

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати