Щоб не втратити роботу мрії, 25% українців часто вказують у своїх резюме, що готові до переїзду і розглядають пропозиції іногородніх роботодавців. Але готовність до зміни регіону не означає, що працівник дійсно переїде. Не кожна вакансія в провінції підійде вимогливому столичному кандидату, адже якщо вже залишати насиджене місце, то тільки «з перспективою».

Для того щоб спокусити цінного кандидата, роботодавець з іншого міста повинен запропонувати дійсно хороші, цікаві умови, а шукач роботи у свою чергу показати такий рівень кваліфікації, якого немає у місцевих претендентів. Таким чином, конкуренція між потенційними приїжджими та місцевими кандидатами розгортається за найкращі і перспективні вакансії – і навряд чи роботодавець стане шукати продавця в магазин на мінімальну ставку в іншому регіоні або столиці.

Нагадаємо, що за спостереженнями Headhunter, наймобільнішими визнані ТОП-менеджери (майже 40% шукачів цієї профгрупи готові до зміни місця проживання). Також значну мобільність декларують маркетологи (26%), управлінці у виробничій сфері (21%), менеджери з продажу (21%) та ІТ-спеціалісти (25%). Останні, щоправда, мобільні в силу не стільки конкуренції за місце під сонцем, скільки в силу самої професії та регіональних особливостей девелоперського бізнесу в Україні.

Готовність до міграції керівних кадрів найвища. Більше 40 % шукачів готові змінити місце проживання. Серед керівників спостерігається один з найвищих рівнів конкуренції на ринку, а крім того, саме ТОПи найбільш сильно відчули на собі скорочення зарплат, премій і бонусів. Найгострішу конкуренцію «місцевим» начальникам становлять охочі переїхати в західні регіони України.

У невеликих обласних центрах потенційних трудових емігрантів може бути навіть більше, ніж місцевих шукачів. Лідирує Закарпаття – 68% тих, хто шукає там роботу керівника, тільки розглядають перспективу переїзду у цей досить розвинений регіон з гарним кліматом. Чим далі на Схід, тим менше конкуренції у місцевих жителів. Так, у центральних регіонах країни кількість потенційних приїжджих – 50–40%, а в таких східних регіонах, як Донецьк або Луганськ конкуренції можна майже не побоюватися (25–26% претендентів з інших регіонів). Виняток – південні регіони – Одеса та Крим.

Маркетологи, фахівці з реклами. У цій профсфері охочих переїхати менше ніж серед керівників. Всього 27% шукачів вказали у своїх резюме готовність до переїзду. З іншого боку явного прагнення переїхати ближче до західного кордону не спостерігається. Звичайно, львівських, закарпатських або івано-франківських маркетологів чекає найвища в Україні конкуренція з боку їх немісцевих колег (40–46%), однак і на Одесу, Крим чи Харків поглядає також чимало шукачів (30–40%). Центральні і східні регіони значно менше приваблюють перебірливих маркетологів (10–15% від загальної кількості шукачів в регіоні).

Спеціалісти з продажів. Незважаючи на те, що робота в продажах передбачає активну життєву позицію та високий рівень комунікативної компетенції, до легких змін ці шукачі не схильні. У всякому разі, тільки п’ята частина (21 %) згодна змінити місце проживання, якщо буде гідна пропозиція.

Кваліфіковані співробітники виробничої сфери. Цих шукачів можна назвати вимушено мобільними. Причин переїзду як мінімум дві. Перша – конкуренція, друга – вузька спеціалізація шукачів. Часто можливість знайти роботу залежить не стільки від географічних переваг, скільки від того, чи є виробнича компанія потрібного профілю в даному регіоні. Враховуючи специфіку групи, можна говорити про те, що показник мобільності досить високий – 21 % шукачів готові до переїзду. Прив’язка до специфіки виробництва нівелює переваги і тому говорити про тенденцію складно. У ТОП-листі як західні, так і центральні та східні області. Хоча ніяка виробнича специфіка не змінить любов до сонця і моря – Одеса та Крим і тут в лідерах. Також очевидною є низька конкуренція у промислових регіонах. У цьому випадку такі показники скоріше не від малої кількості охочих переїхати, а від великої кількості готових і кваліфікованих виробничих менеджерів на місцях. Сумнівно, щоб інженер зі столиці зміг скласти значну конкуренцію інженеру з досвідом роботи, наприклад, на металургійному комбінаті в обласному центрі.

IT-фахівці. Мобільність програмістів і девелоперів явище не дуже типове для ринку праці України. Хоча рівень готовності до переїзду досить високий (25–26 % претендентів готові до переїзду) обумовлений він не стільки економічною необхідністю, скільки постійними пошуками цікавих і перспективних проектів. З іншого боку, тут простежується чітка закономірність – розробники готові розглядати пропозиції переважно в тих містах, де ринок найбільш розвинений. Тут має місце вдалий збіг області з добре розвиненим аутсорсинговим бізнесом, часто привабливі самі по собі (наприклад, Львів і Одеса). Таким чином, місцевим фахівцям створюється досить відчутна конкуренція (приблизно третина шукачів готові переїхати в ці області).

Теги: робота, топ-менеджер

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати