Аби кожен працюючий усвідомлював, що від його виробу хвора людина легше переносить недугу, бо виготовляють тут не звичайне взуття, а так зване лікувально-профілактичне, потрібне для людей з вадами опорно-рухового апарату тіла. Багато хто добре пам’ятає ті часи, коли подібне спецвзуття було важко придбати навіть за велику плату.
Позитивні зміни, особливо на користь хворих, почали відбуватися з 1998 року, коли двоє інвесторів Мар’ян Шолті та Мікулаш Валент з Братіславського акціонерного товариства «Протетіка» викупили у Виноградові швейний цех промкомбінату облспоживспілки і взялися за організацію нового в нашому краї підприємства по виготовленню ортопедичного взуття. Завезли обладнання, і як добрі спеціалісти самі його встановили. А коли постало питання з підготовкою людей до незнаної ще роботи, швидко вирішили й це; одних направили у Словаччину на навчання, а решту підучували у процесі виробництва. Тепер, спостерігаючи за роботою в цеху, здається, ніби ті люди прийшли сюди добре обізнаними, давно знаючими всі процеси даної роботи. Із майстром цеху Людмилою Михалегою та представницею відділу економіки Тетяною Любка підходимо до робочих місць, де вправно працюють розкрійники, швачки, затяжники верху взуття. Навіть не випитуючи в них, добре видно, що майстерно справляються, стараючись, аби їх вироби були на користь покупцям, бо знають, для кого вони призначені. У розмові, наче спеціаліст-ортопед, можуть пояснити, чим їх взуття відрізняється від звичайного. Ось одна з робітниць бере до рук пару дитячих босоніжок, що виготовляються для клишоногих дітей, і пояснює, як вони запобігають подальшому розвитку недуги. Це взуття зроблене так, що якою б не була хода, воно ніколи, до повного його зношення, не буде вивернуте, а тому і нога дитини пристосовуватиметься до вирівнювання. По-дібне говорять не лише про взуття, але й про інші вироби, як наприклад пристосування відвідне при уродженому вивиху у дітей, ремінці Павлика, штанці профілактичні для сповивання новонароджених, комірці Шанца, реклінатори для корекції осанки. Це були так звані початкові вироби. Потім налагодили виробництво черевиків ортопедичних; спочатку для лікування й профілактики плоскостопості, а потім для корекції клишоногості у дітей. Усі ці вироби бездоганно сертифіковані Міністерством охорони здоров’я України.
«Найважчим є виконання замовлень інвалідів, котрі не можуть ні купити, ані приїхати й замовити у нас, – говорить директор підприємства Іван Біланчук, – дати розмір, форму і все інше для виготовлення на замовлення взуття. Вони присилають сякі-такі креслення і ми за зразком намагаємося задовольнити потребу хворого». Розмовляючи про складнощі, мій співрозмовник із співчуттям і жалем каже: «Як можемо, так ідемо назустріч цим обділеним людям, найперше – до мінімуму знизили вартість взуття». Наприклад, у Києві ортопедичні черевики коштують 400 гривень, а виноградівські такі ж самі можна придбати за – 100. «Не можу стверджувати, чим відрізняється спецвзуття, – каже Іван Іванович, – чи вартістю, чи якістю, чи зручністю, але на нашу продукцію надходять чисельні замовлення не лише з області, але й із великих міст і насамперед Донецька, Луганська, Криму, Києва і т.д. Таким чином, ТзОВ «Ортекс» - ЛТД нарощує темпи виробництва, розширює асортимент, збільшує кількість продукції, а разом з тим створює все нові робочі місця й необхідні умови для праці і побуту.
З розвитком підприємства збільшується кількість замовників на ортопедичні вироби. Для порівняння, у 1999 році було реалізовано взуття на 272,4 тисяч гривень, а в 2006 році – на 1 мільйон 473,3 тисяч гривень. Ця специфічна продукція, в першу чергу, поставляється на український ринок, звідки й надходять на адресу трудового колективу вдячні відгуки, добрі побажання і надалі забезпечувати людей із фізичними вадами взуттям та іншими виробами, котрі б допомогли легше переносити та в деякій мірі виправити недугу.
Василь МЕЛЬНИК, "Трибуна"
13 липня 2007р.
Теги: