Мирославе, 8 квітня відзначали Міжнародний день ромів. Скажіть, що означає це свято для ужгородських ромів?
- В останні три-п’ять років у День 8 квітня у нашій державі більш активно згадують про ромів. Про це говорять на вищому державному рівні, про це пишуть і готують відео сюжети журналісти. Звісно, в цей день хочеться говорити про наболіле, але самі роми згадувати про свої проблеми цього дня не хочуть. В Ужгороді цього року у день 8 квітня про ромів теж говорили.
З 7.30 ранку ми вже були у прямому ефірі на «Тисі-1», пізніше була зустріч голів ромських організацій нашої області у Центрі культур національних меншин Закарпаття з Ю. Гузинцем – начальником управління національностей та релігії ОДА та О.Ковачем – представником міської влади Ужгорода. Силами колективів «Лаутари Карпат» («Музиканти Карпат») та «Лулуді» («Квіти») відбувся невеликий концерт. Як вже повелося, були спущені у води річки Уж вінки з квітів. Увечері роми зустрілися в більш тісному колі і спілкувалися про своє. Ми хотіли провести концерт і для пересічних ромів, щоб вони відчули, що про них теж згадали, однак, на жаль, з певних причин нам не вдалося цього зробити. Зате тішить інший факт – днями Президент України підписав Стратегію інтеграції ромів у суспільство і вже надав доручення Кабміну розглянути фінансову сторону цього питання.
Чи можете сказати, скільки ромів на сьогодні проживає в Ужгороді?
- В обласному центрі на теперішній час проживає близько 5 тисяч ромів, а це – близько 5 відсотків. Але, шкода, що велика частина людей не мають ідентифікаційних документів, реєстрації за місцем проживання. Це в першу чергу стосується ромів, що проживання у своїх будинках по вулицях Пирогова, Тельмана в мікрорайонах Радванки та Шахти. Чимало з них ведуть самовільне будівництво, так і не отримуючи від міської влади дозволи на ці роботи. За останні десять років під індивідуальне будівництво ромам практично не виділялися земельних ділянки, а якщо і виділялися, то потайки, не зрозуміло кому. Територія Ужгороду збільшилась у кілька разів, збільшується і ромське населення. Але ромам створюють такі умови, що вони змушені будувати будинки один біля одного у місцях компактного проживання, безсистемно. А це веде до великої скупченості і створення різноманітних проблем: бездоріжжя, водопостачання, відведення стічних вод і так ділі…
Роми – колоритний народ. Чи могли б ви назвати основні риси, які виділяють цих людей?
- Самоідентифікація ромів – це збереження традиції, культури та мови. На жаль, чимало людей та журналістів зображують ромів як бідний народ. Однак, бідність ніколи не була присутня ромській культурі. Те, що сьогодні чимало ромів сидять на смітниках у пошуках їжі – ніяк не характеризує їх як бідняків чи жебраків, бо на смітниках сьогодні повно не лише ромів, а й людей різних національностей. Скоріше це докір владі, яка привела народ до такого зубожіння.
Чи можна казати, що роми – згуртовані. І чи є серед ужгородських ромів лідери, здатні вести за собою народ?
- Сьогодні в Ужгороді зареєстровані близько 20 громадських організацій, в цілому по області – таких майже 40. Однак, якщо говорити про їхню активність, то в обласному центрі активно працюють усього 5-7 організацій. Якщо говорити про об’єднання чи єдність між ромами, то, думаю, вона існує. Хоча, на жаль, не рідко лідери різних політичних партій намагаються використати ромів на свою користь. Наприклад, на тих же виборах, коли неграмотних людей намагаються вплутати у політику, але після виборів жоден депутат не повертається обличчям до ромів. Цікаво було б спитати в тих же обраних депутатів, що корисного вони зробили для ромів, для кого провели електроенергію, а для кого – водопостачання…
Ромські барони – це реальність чи вже тільки історія?
- Хто такий барон? Це слово виникло від незнання оточуючими ромської мови. Слово «баро» ромською означає «велика, розумна голова». Це мудра людина, людина, яка бере на себе відповідальність, це – лідер. Чи можна сказати, що сьогодні у ромських поселеннях є барони? Скажу так, що на Закарпатті є поселення, в яких є баро або, як ще на них кажуть, старости, однак в багатьох лідерів відповідальність за тих, ким вони опікуються, дуже слабка. Це дуже добра традиція, коли в поселенні є мудра людина – баро чи староста, який несе відповідальність перед тими, які його обрали. На мою думку, з часом поняття барона відійде в історію, адже вже зараз роми стають дедалі частіше довіряти професійним юристам, громадським активістам, які здатні реально захищати їхні права та вирішувати поточні проблеми.
В яких сферах бізнесу сьогодні задіяні роми?
- У ромських традиційних сферах – торгівлі, будівельному бізнесі. Є навіть ті, хто працює за кордоном. Чимало ромів працюють за старовинними ремісничими професіями: виготовляють ложки, водостоки будинків, корзини, віники. На мукачівщині ще не забули виготовляти різноманітні речі з кукурудзяних листків з кочанів.
А які професії є найбільш популярні у ромів?
- Свого часу дуже багато ромів працювало на заводах. Однак, коли державні підприємства були закриті, багато ромів лишилося без роботи, оскільки, приватні підприємці не дуже охоче запрошують їх на роботу. Збільшилася кількість приватних підприємців і серед самих ромів. Переважно вони займаються роздрібною торгівлею.
Серед тих професій, які найбільш популярні серед ромського населення – це будівельник, маляр-штукатур, зварювальник, автослюсар, водій, і, звичайно, двірник.
Чи є серед ромів люди з вищою освітою?
- На сьогодні серед ромів на Закарпатті є близько 50 людей з вищою освітою. І це тільки ті, про яких ми знаємо. Вони здобули освіту за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Здебільшого, це економісти, юристи, вчителі, медики.
В останні роки точиться чимало розмов, що роми роблять бізнес на народжуванні дітей…
- Народжувати дітей для ромів не є бізнесом, це – історично сформована традиція. Поганим є те, що зараз багато ромських родин не мають особистих документів: паспортів, свідоцтв про народження дітей, а отже, і не можуть отримувати грошову допомогу на них…
Серед ромів завжди були родини, в яких народжувалося багато дітей. І ці традиції передаються з покоління у покоління. На жаль, сьогодні ромів справді звинувачують у багатодітності. Але багатодітні родини є не лише серед ромів…
Нещодавно на офіційному сайті Закарпатської ОДА був опублікований список з 183 жінок, які отримали звання «Мати-героїня». Серед них не було жодної ромки. Отже, народжуваність стимулюється державою, а вона, як відомо, не має національності.
Повірте, що за ті гроші, які отримують роми на дітей, сьогодні дуже важко вижити, адже дітей треба нагодувати й одягти. Чому сьогодні з освітою ромів стільки проблем? Навіть ті, що мають вищу освіту не можуть влаштуватись на роботу. Ромські діти часто не можуть піти до школи, бо не мають, що одягти і що взути. Тому, на мою, думку, держава повинна допомагати інтегруватися ромом у суспільство, дати їм роботу і тоді не буде приводу говорити, що роми народжують дітей, бо не хочуть працювати, а лише хочуть отримувати гроші.
Який стан здоров’я у новонароджених ромів? Хто їх лікує?
- В останні 3-5 років стан здоров’я серед ромського населення значно покращився. Можливо, сталося це ще й тому, що влада пішла нам назустріч, вона зрозуміла: якщо не вжити відповідних заходів, може статися серйозний спалах інфекцій. Що стосується туберкульозу, то ця недуга також прогресує серед і не ромів, хоча уже не так потужно, як раніше. Тому й діточки народжуються більш здорові. Що ще сприяє покращенню – допомога на новонароджених, за яку роми мають можливість забезпечувати дітей і ліками в тому числі. Що стосується лікарів, то ромські діти лікуються у міській дитячій лікарні та поліклініці. Якби таку ж увагу влада приділяла ромам і у сфері освіти, то це сприяло б значним зрушенням.
Чи правда, що роми володіють секретами спілкування з духами, вміють передбачати долю?
- Ця традиція у минулому була дуже широко розповсюджена серед ромів. Однак в останні роки, а то й десятиліття молодь все менше й менше вірить у магію, чари, існування надприродних здібностей. А вміння передбачати долю у ромських поселеннях раніше передавалося з покоління у покоління, від матері до дочки. На жаль, таких жінок, які володіють цими давніми секретами, сьогодні на Закарпатті вже дуже й дуже мало і, на жаль, ця традиція не зберігається.
Розкажіть про ромські традиції одруження. Це відбувається по коханню чи за домовленістю між батьками?
- Були часи, коли батьки домовлялися між собою й одружували своїх дітей, але в останні роки перемагає кохання. Серед ромської молоді буває навіть таке, якщо батьки проти їх одруження, то вони можуть втекти з дому, або ж наречений може викрасти кохану дівчину. Хоча частіше батьки все ж таки дають благословення на одруження дітей. До речі, зі своєю дружиною Ружанною в мене було саме так: ми не змогли довести нашим батькам, що кохаємо один одного, тому що вони були проти одруження. Тож мені довелося викрасти свою майбутню дружину (посміхається, - авт.) і зіграти весілля лише через півроку по тому.
Що стосується віку сучасних молодят, то раніше ромські дівчата виходили заміж у віці від 13 до 16 років. В останні роки вік одружень «постарів» - сьогодні це 17-19 років, а інколи навіть 19-22 роки. Крім того, дуже добре, що батьки відмовляються від поняття, що якщо вони видали доньку заміж у 13 років, то вони поставили її на ноги. Адже ставити на ноги дітей треба не так, а дещо інакше.
Мирославе, ви балотувалися у депутати Ужгородської міської ради. Розкажіть про свої політичні амбіції.
- Так, я балотувався у депутати міськради по мажоритарному округу, але не пройшов, оскільки мій конкурент був фінансово краще забезпечений і вибори були просто заангажовані. Але в майбутньому я бачу себе серед тих, депутатів, хто допоможе закарпатським ромам відчути себе достойними громадянами, хто допоможе їм піднятися з колін. Сьогодні треба допомагати ромській молоді, треба пояснювати, що завтрашнє ромів залежить лише від них.
Зокрема, ромські общини мали б мати представників як у місцевих, так і в обласній радах. Таким чином, роми б могли захищати свої інтереси на державному рівні. Молоді роми, особливо ті, які мають вищу освіту, могли б працювати на різних посадах як у органах влади, так і в інших сферах. Тобто, так, як це відбувається за кордоном, де чітко розуміють, що ромськими проблемами мають займатися самі роми. І мене дуже турбує дискримінація та ксенофобія, яка відбувається по відношенню до ромів у нашому суспільстві. Вони їм заважають жити, нерідко, влаштовуватися на роботу.
Яку, на ваш погляд, роль відіграють роми в житті Закарпаття?
- На Закарпатті роми проживають вже понад 300 років, і відігравали велику роль у житті Закарпаття, зокрема в культурному, ремісничому, музичному житті нашої області…
Ще збереглись «останні з могікан» корифеїв, які знають весь фольклорний та обрядовий музичний колорит словаків, угорців, євреїв і свій, звичайно.
Роми продовжують підтримувати чистоту нашого краю. Але масове засмічення високогірних населених пунктів, відсутність сміттє переробних комбінатів в області, відсутність належної оплати праці прибиральників не сприяють тому рівню чистоти, який був раніше.
Ми не можемо вилучити ромів з життя Закарпаття, адже втратиться його колорит, специфіка багатонаціонального краю. Приготуйте бограч без традиційної ромської великої ложки!
Адже всі ми люди – однакові, і кожен з нас однаково хоче бути щасливим. А ромам я б хотів побажати, аби вони почали піднімати своїх дітей, намагалися дати їм освіту, бо від цього буде залежати їхнє завтрашнє.
Марина Марко