Конституція Угорщини як прояв європейської неслухняності

Сама ідея змінити Конституцію, яку висунула і дуже швидко реалізувала правляча партія "Фідес", ще напередодні 2012 року викликала спротив опозиційних партій та окремих верств населення. Щоб переконати суспільство у необхідності змін, угорський прем'єр Віктор Орбан тоді називав нову Конституцію країни "важливим документом, що сприятиме угорському національному відродженню". При цьому він переконував, що старий Основний закон був "конституцією фіаско", яка не могла убезпечити країну від величезних зовнішніх боргів, політичної брехні, зловживання владою, корупції та фінансових криз.

Таким чином, Конституція, прийнята 18 квітня 2011 року Державними Зборами Угорщини, замінила Основний закон ще від 1949 року. З набуттям новою Конституції чинності країна перестала бути Угорською Республікою, а стала просто Угорщиною. Весь документ, за постулатами якого почала жити країна з населенням близько 10 млн осіб, носить виразно державницько-національний характер.

"Боже, благослови угорця!" - такими словами національного гімну розпочинається преамбула Основного закону, яким "не визнається комуністична Конституція 1949 року, бо вона була основою панування деспотії". У преамбулі згадується також Бог і християнство, яке має утримати "духовну та інтелектуальну єдність угорського народу".

За новою Конституцією, національності, які проживають у країні, визнаються частиною угорської політичної спільноти і факторами державотворення.

Нова Конституція також забезпечує право на самозахист. Крім того, держава, згідно з положенням документа, зобов'язана охороняти людське життя, що розпочинається уже із зачаття. Цією статтею Конституції фактично запроваджується заборона на аборти. Визначається також, що одруження є союзом чоловіка і жінки. Заборонено одностатеві шлюби. Основний закон також відкриває можливості для надання закордонним угорцям виборчого права.

Новації Основного закону також передбачають появу нового наглядового органу, який стежитиме за діяльністю органів правосуддя. Передбачено удвоє скоротити кількість депутатів, президент отримав право на розпуск парламенту, якщо до 31 березня не буде прийнято бюджет країни. Обумовлено, що національною валютою є форинт, а для переходу на євро необхідне рішення щодо цього конституційної більшості парламенту. Національний борг не може перевищувати 50 відсотків ВВП.

Здавалось би, новий Основний закон, який базується на Європейській хартії з основних прав, буде надійним оплотом повновладдя і демократії, фундаментом для оновлення країни. Натомість, як засвідчив короткий період його функціонування, він викликав неспокій частини суспільства. Навіть після внесення близько 2 тисяч поправок до Конституції хвилювання щодо забезпечення нею основоположних прав і свобод людини не вщухли, а ще більше загострилися.

Невдоволення спричнене цілим рядом факторів. У новій Конституції обмежуються права безхатченків, студентів та автономія вищих навчальних закладів. Не визнаються як сім'я бездітні гомосексуальні пари. Запроваджуються певні обмеження свободи слова та проведення виборчих кампаній. Відкривається можливість для дискримінації церкви і втручання у духовні справи. Послаблюється роль Конституційного суду.

Якщо говорити конкретніше, то суспільна суперечка ведеться навколо ряду положень. Зокрема, чому союз чоловіка і жінки можна вважати сім'єю і при цьому не вважати сім'єю одностатеву пару, яка за своєю природою не народжує дітей і живе у партнерських зв'язках? Або чи є релігійними об'єднаннями групи громадян, які під прикриттям віри здійснюють комерційну діяльність? Чи має держава право примушувати випускника ВНЗ, який вчився за кошти платників податків і вирішив їхати за кордон, зобов'язати його відпрацювати 3-5 років на батьківщині або повернути державі витрачені на його навчання кошти? Чи має право безхатченко облаштовувати своє проживання у громадських місцях, зокрема у міських переходах і парках? Чи може Конституційний суд володіти більшою, ніж обраний народом парламент, юридичною силою?

Із закликом повернути Конституцію у русло забезпечення прав і свобод громадян до Будапешта звернулися керівники Єврокомісії, Європарламенту, численні європейські інституції. Питання щодо внесення останніх, вже четвертих поправок до угорської Конституції, перед початком нинішнього саміту Євросоюзу в Брюсселі стали предметом обговорення голови Європарламенту Мартіна Шульца з главами урядів і держав країн-членів ЄС і навіть у німецькому Бундестазі.

На думку Шульца, Євросоюз не може бути німим, коли одна з країн-членів Євросоюзу «топче» основоположні європейські цінності. «Європейський парламент закликає Вас разом з нами серйозно замислитися над тим, що можна вдіяти у випадку порушення європейських основоположних цінностей», - звернувся він до керівників країн-членів Євросоюзу.

На цьому тлі з Брюсселя вже лунають погрози про те, що до Будапешта будуть застосовані санкції за 7-ою статтею Договору ЄС. Вони передбачають позбавлення країни-члена ЄС права голосу. Це вважається найбільшим покаранням за неслухняність.

Теги: Угорщина, конституція

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати