На початках літератор згадав сторінки з свого дитинства, роботу в газетах, бібліотеку, зі скарбами якої зріднився навіки. Каже, книжка - це щось божественне. Саме їй, книжці, письменник приділив левову частку свого виступу. І це знаково, оскільки його видання розходяться масовими тиражами, стаючи справжніми бестселерами.
Постійні ж відвідувачі читального залу, користуючись нагодою, зверталися до автора з питаннями про його творчі будні і плани, його відношення до трактування історії нашого краю, політичної ситуації тощо. Присутній на творчому вечорі депутат Закарпатської обласної ради Степан Деркач поцікавився в Мирослава Дочинця його баченням ситуації довкола русинства. Оскільки ця тема вже не один рік мусолиться у пресі та середовищі громадських організацій, природно, що й інші хустяни долучилися до її обговорення. За словами п. Мирослава, русинство на Закарпатті було, є і буде. Прикро, каже, що в нашій крайовій літературі не вироблено повноцінного образу русина, а праці на цю тематику і досі не поціновані та не піднесені на належний рівень. Батько обласного депутата Тиберій Деркач, звертаючись до прозаїка, повідав, що пам'ятає його в роки юності, вони дружили сім'ями.
Порушили й тему Шевченківської премії, номінантом якої Мирослав Дочинець був минулоріч. З цього приводу він навіть пожартував: "Ми зі Степаном Деркачем знаходимося зараз в одному положенні: він не став депутатом Верховної Ради, а я - лауреатом Шевченківської премії".
Треба зазначити, що корінному хустянину Дочинцю прикро бачити своє рідне місто у занедбаному стані. Дороги, за його словами, не витримують жодної критики. Перша столиця Карпатської України заслуговує на те, аби бути привабливою в усіх аспектах. Звідси вийшли в люди чимало особистостей, які своєю подвижницькою працею прославили місто на Тисою далеко за межі Закарпаття.
Завершилося творче спілкування авторгаф-сесією та виступами місцевих талановитих виконавців, які шедеврально виконали класичні твори на різних музичних інструментах.
Ділитись
На головну
Версія для друку
Переслати
