На Закарпатті не поспішають втілювати вимоги угорських педагогів щодо угорської мови

Як уже повідомляло Закарпаття онлайн, на конференції товариства, яка відбулася 9 вересня 2012 року, було розглянуто питання про заходи щодо впровадження положень мовного закону у діяльності шкіл з угорською мовою навчання. З-поміж іншого йшлося й про впровадження угорської мови не лише як рідної, але й як іноземної в угорськомовних школах області. а також, по можливості, як іноземної в неугорських закладах.

Резолюцію конференції, як повідомляють її організатори, було надіслано рекомендованим листом до 176 адресатів - головам обласної адміністрації та обласної ради, головам районних адміністрацій та районних рад, містам обласного значення, департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА, управлінням освіти і науки РДА області, міських рад, депутатам обласних та районних рад, обраних від округів, де проживає угорське населення.

До грудня 2012 року було отримано всього 7 відповідей, у яких нам вказано на причини, що унеможливлюють виконання положень Закону. Основною причиною названо те, що існуюча нормативно-правова база не відповідає положенням Закону, а відповідні нормативні акти, що регулювали б порядок виконання Закону, наразі не прийняті.  

З огляду на це основним питанням порядку денного загальних зборів ЗУПТ, проведених 8 грудня 2012 року, був хід реалізації Закону «Про засади державної мовної політики». До резолюції загальних зборів було внесено пункт про повторне звернення щодо реалізації положень Закону до відповідних інстанцій, до яких ще у вересні вже були надіслані листи. Крім цього, окремими листами було звернено увагу  директорів шкіл з угорською мовою навчання про можливості виконання Закону та інших наказів МОНМС, а саме:  

· у тих регіонах, де угорська мова отримала статус регіональної, дозволити ведення шкільної документації в школах з угорською мовою навчання, зокрема протоколи зборів педколективу, класні журнали, навчальні плани, табелі тощо, угорською мовою. У таких навчальних закладах класні кутки, стінгазети, таблиці, інформаційні табло та інші засоби унаочнення мають бути угорською мовою. Таблички (вивіски) з назвою закладу та печатки мають бути двомовні, а в офіційній назві закладу має бути вказане ім’я особи, присвоєне закладу. 

· забезпечити для випускників шкіл з угорською мовою навчання двомовні українсько-угорські свідоцтва та атестати про базову загальну та повну загальну середню освіту. У свідоцтвах та атестатах прізвище та ім’я випускника писати за правилами угорського правопису, без вказування імені по батькові. Правильне написання угорського відповідника імені, відповідно до закону, узгоджувати з батьками. 

· у класах з угорською мовою навчання спрямувати години, передбачені на вивчення другої іноземної мови – із врахуванням думки батьківського комітету – на вивчення першої іноземної мови або/і угорської мови..

Також в листах директорам шкіл з українською мовою навчання в тих регіонах Закарпаття, де угорська мова отримала статус регіональної, товариство пропонувало спрямувати в цих школах години, передбачені на вивчення другої іноземної мови з 5-го класу, на вивчення угорської мови.

Були надіслані листи-звернення і директорам шкіл з українською мовою навчання в тих регіонах Закарпаття, де угорська мова не отримала статус регіональної. Їм пропонувалося запровадити серед другої іноземної мови на вибір й угорську.

На 274 рекомендованих листів було отримано 16 відповідей, у яких знову йшлося про причини неможливості реалізації Закону в області.

У зв’язку з цим через місяць правління товариства вирішило організувати конференцію, залучивши освітян, інших зацікавлених осіб та представників влади, що мають певний вплив на хід реалізації положень Закону. На конференцію було запрошено голів обласної адміністрації та обласної ради, голів районних адміністрацій та районних рад, міст обласного значення, керівника департаменту освіти і науки молоді та спорту Закарпатської ОДА, завідувачів управлінь освіти і науки РДА краю, міських рад, депутатів обласних та районних рад усіх партій, які були обрані у тих територіально-адміністративних одиницях, де угорське населення становить 10 або більше відсотків населення або балотувалися від угорських партій. 

Також у конференції взяв участь держсекретар міністерства закордонних справ Угорщини Жолт Неймет.

Багато запрошених, скаржаться ініціатори заходу, особливо перші особи області, депутати парламенту від регіону та обласної ради, проігнорували конференцію, але прийнята резолюція, кажуть вони, буде надіслана і їм.

Теги: угрський, угорськомовний

9 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати