12 жовтня 2012 року, тобто за якихось два тижні до парламентських виборів 28 жовтня, голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида видав розпорядження за номером 541 під назвою «Про фінансування видатків, пов’язаних із проведенням в області соціологічних опитувань». Ціна питання – 25 тисяч гривень. Інша річ, що результатів тих досліджень громадськість Закарпаття так і не побачила, хоча робилися вони за її кошт. Вони були використані виключно в інтересах правлячої на Закарпатті Партії регіонів.
На тлі багатогектарних «лісо-мисливських» апетитів «регіональної» влади Закарпаття, її здатності дарувати гектари землі зовсім не бідним закордонним власникам ПрАТ «Закарпаттяобленерго», гендиректор якого балотувався в нардепи від ПР, ремонтувати дороги виключно у вотчині «регіонального» «губернатора» та планувати мільйони бюджетних грошей під нікому непотрібні, ба навіть злочинно-шкідливі проекти на взірець реконструкції площі Народної в Ужгороді, ці 25 тисяч – мізер. Але показовий. Бо скинутися по кілька тисяч кандидатам-«регіоналам» І.Бушку, М.Ланю, В.Ковачу, С.Деркачу та іншим, тим більше – за підтримки таких заможних однопартійців як директор Ужгородського коньячного заводу Володимир Гісем і Ко, не склало би жодної проблеми. Але ж звичка вибудовувати власний добробут бюджетними грошима і громадським майном для «регіоналів» – непереборна. А тому, справді, значно легше вкрасти в сиріт найкращий в області дитбудинок під дитсадок, аніж збудувати новий.
Цікавий цей документ і в іншому аспекті. Незадовго до того, як рука голови Закарпатської ОДА і керівника Закарпатської обласної організації Партії регіонів Олександра Ледиди поставила підпис під публікованим нині документом, в Ужгороді «розгорівся» скандал, відомий як «війна соціологів». Ініціатором його став голова Закарпатського відділення Соціологічної асоціації України, доцент УжНУ Олександр Пелін, котрий публічно звинуватив своїх колег-соціологів та журналістів в оприлюдненні недостовірної інформації та перекрученні фактів. Тоді пан Пелін не навів жодних фактів чи цифр, які підтверджували його правоту. А оскільки його скандальний виступ, який потім довго і смачно тиражували близькі до Партії регіонів ЗМІ, проходив у абсолютно непублічному форматі, без анонсу та за участі всього кількох «регіональних» журналістів, у відповідь прозвучали закономірні звинувачення в заанґажованості самого пана Пеліна і замовному характері його дій. Тоді ця заанґажованість була очевидною, але недоведеною. Нині ж отримала своє підтвердження. Бо, як вдалося з’ясувати інтернет-виданню Закарпаття онлайн, ті самі 25 бюджетних тисяч, про які йдеться у публікованому нині розпорядженні голови Закарпатської ОДА, адресувалися саме соціологу О.Пеліну.
Закарпаття онлайн попросило прокоментувати цю ситуацію колегу О.Пеліна, керівника Закарпатського інституту політичних досліджень, соціолога Віктора Пащенка. «В самому факті проведення соціологічних досліджень коштом обласної адміністрації нема нічого поганого, – констатував В.Пащенко. – Нещодавно в своїй публікації "Соціологія на паперті" на сайті Закарпаття онлайн я саме зробив наголос на тому, що влада, на жаль, не виконує указ Президента, на який у даному розпорядженні якраз і посилається. Важливо й те, про що ви вже сказали: справді, громадськість, яка, по суті, фінансує це дослідження, зрештою не бачить його результатів. Так сталося, до прикладу, і з соціологічним дослідженням, проведеним на замовлення Закарпатської ОДА в грудні 2011 року. Тоді ситуація була не менш абсурдною, але в дещо іншій якості. Заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Сербайло звернувся в облдержадміністрацію з офіційним запитом на отримання результатів того дослідження. І хоча в тому дослідженні не було жодної політики, йому під якимись надуманими приводами відмовили. Після чого тодішній начальник управління в по пресі та зв’язках з громадськістю в неофіційній розмові сказав мені прямим текстом, що «Ледида сказав не давати». Найпарадоксальнішим в цій ситуації попри те, що ви вже акцентували, є інше – патологічна нездатність самої влади розуміти і правильно розпоряджатися результатами таких досліджень.
Все це безглуздо, ганебно, але факт. Маємо те, що маємо. Те, чого, зрештою, всі ми варті...».
