В Ужгороді "Сокіл" на вулиці розповідав про героїв Крут (ФОТО)

У листівках МГО «Сокіл» закликав ужгородців вшанувати память про подвиг української молоді, одягнувши в цей день на одяг синьо-жовту стрічку та бути в духовній єдності з оборонцями держави.

...Морозний січневий ранок далекого 1918 року. Засніжена залізнична станція за 130 кілометрів від Києва. Ніхто ніколи б раніше не навіть не подумав, що Крути стануть однією з найважливіших святинь Української Нації. Але саме це місце 29 січня 1918 року стало місцем народження Нового Українця. Саме Нового – українця, який скинув з себе кайдани московського рабства, українця, який встав з колін і взяв у руки зброю, українця, який готовий до останнього набою, останньої краплі крові боронити свою Вітчизну.

Ким ми були до цієї дати? До 29 січня типовий українець --– це вірнопідданий імператорської корони, який віддано служив імперії і її інтересам протягом кількох останніх століть. Звичайно, були й не такі, були й гідні своїх предків --– Микола Міхновський, Братство Тарасівців. Але їх не чули. Українці спали й не хотіли просинатись з цього сну.

У 1917 році в Європі починають валитися старі імперії. Почала валитись й ординська імперія Москви. Доля посміхнулась нам й ми побачили перші промені сонця свободи. Але що зробили українці тоді? Замість взяти владу й твердо стати на берегах Дніпрових, вони під маразматичні балачки про «демократію», «соціалізм», «інтернаціоналізм», «братність народів», створили бездіяльний колгосп під назвою «Центральна Рада», розпустили по домівках мільйони українських вояків колишньої царської армії. Замість побудови сильної держави --– творення «Універсалів», замість зброї --– пуста писанина, замість волі --– шлях до рабства. Вони навіть незалежність проголосити не могли. Четвертий Універсал ДОВЕЛОСЬ проголосити, бо впав їхній тимчасовий уряд в Петрограді.

А що було потім? Більшовицька агресія проти України. Так звані «українські полки», названі іменами великих українців, переходять на бік ворога, регулярної армії майже немає, «бо демократам армія не потрібна». І на поле бою під станцією Крути проти кількатисячної орди садиста Муравйова виходить лише кілька сотень українських студентів та майбутніх офіцерів. Новітні спартанці проти новітньої орди зі сходу.

Після цього бою багато «діячів-соціалістів» як Грушевський чи Винниченко говорили лише про трагізм цієї події, про загибель юних героїв. Про це здебільшого говорять і сьогодні. Але мало хто говорить, що оборонці Крут поклали в тому бою втричі більше ворогів, ніж було українських воїнів, що відступ почався лише через те, що кулемети, які клали російську матросню, розжарювались і клинили через те, що кілька годин без перестанку сіяли смерть ворогам України. Мало хто говорить про те, що одна українська гармата зробила більше, ніж більшовицькі батареї. Мовчать про те, що відступ почався тому, що всі патрони були вистріляні в більшовицького ворога. Кінчились набої –-- почалась багнетна атака. Сили були не рівні. Але більшовики зазнали таких втрат, що переслідувати відступаючих українців не могли.

Наступ на Київ був зупинений. Кажуть, що цей бій не мав вирішального значення, але це не правда. В цей час Київ горів у вогнях антиукраїнського більшовицького повстання, яке придушував Євген Коновалець з Січовими Стрільцями. Удар Муравйова потопив би столицю у крові. Зрештою, згодом більшовики захопили Київ, але вони запізнилися –-- УНР підписала угоду з країнами Центральної Європи і весною 1918 року Січові Стрільці знову увійшли до Києва, вигнавши з нього червону орду. Цього б не сталось, якби не подвиг юних українських лицарів під Крутами.

А тепер, сучасний українцю, задумайся: чи готовий ти повторити чин оборонців Крут? Чи готовий ти, такий же молодий і недосвідчений, як і вони, взяти в руки зброю і боронити Вітчизну? Вони жили в таких же умовах, як ти, а часто -- і в гірших. Тоді теж були економічний занепад, тотальна корупція, політики дбали лише про себе, а не про народ. Але лицарі-крутянці боронили не владу, не будинок уряду чи Центральної Ради --– вони боронили Україну. Вони боронили життя своїх близьких, життя свого народу. Вони молоді, в той час коли досвідчені вояки сиділи в теплих хатах, погано озброєні – пішли на не рівний бій за Волю України. Пішли і перемогли.

Не зганьби слави своїх предків-героїв. Не питай, що Україна дала тобі, спитай, що ти дав Україні. Борись за свою Націю.

Прес-служба ЗО МГО «Сокіл» 

Теги: Крути, герої, Сокіл

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати