Українці Словаччини: борітеся – поборете?

Поїздка до Пряшева завжди ховає в собі інтригу. Як правило, сумну. Бо вістки, які поступають із найзахідніших природних теренів українства, непокоять і тривожать. Українська меншина Словаччини вперто бореться за своє збереження, але допомогти їй у цьому, схоже, нікому.

Українці Словаччини: борітеся – поборете?

Прискорена асиміляція
 
У своїй книзі «Національна меншина перед зникненням?» академік Микола Мушинка наводить статистичні дані про українське населення Пряшівщини. Цифри вражаючі: якщо у 1846 року там було зафіксовано 187 тисяч наших земляків, то у 1919 році – вже тільки 134 тисячі, а в 1950-му – 48 тисяч. Третина з того, що було  століттям раніше. (І це в той час, коли народжуваність у Карпатах сягала до десяти дітей у родині).
 
У повоєнній Чехословаччині ставлення до українців змінилося. Вони отримала офіційний статус національної меншини і змогли проводити культурну та освітню роботу. Це принесло свій результат і сповільнило денаціоналізацію. За останнім переписом близько 40 тисяч громадян Словаччини зголосилися до української (чи русинської) національності. Себто, за 60 років втрати становлять 20% чисельності меншини.
 
Однак значно більшими є втрати на культурному полі. Практично все шкільництво переведене на словацьку мову, за винятком десятка шкіл, де українська ще вивчається. Єдину україномовну газету «Нове життя» перевели з тижневого режиму у двотижневий. Перестав виходити україномовний місячник «Дружно вперед», історія якого нараховувала кілька десятиліть. Якщо раніше в українській пресі працювали десятки людей, то нині всю роботу роблять фактично двоє: Мирослав Іллюк (редактор «Нового життя») та Іван Яцканин (редактор двомісячника «Дукля» та дитячого щомісячника для дітей «Веселка»).
 
Тривалість радіопрограм українською мовою на Словацькому радіо скоротили на третину. Студію українських передач перевели із Пряшева, що й є природним центром місцевого українства, до Кошиць.
 
Майже повністю словакізувала свою діяльність греко-католицька церква на Словаччині. Православні ще тримаються церковно-слов’янської традиції богослужіння, але теж послуговуються переважно словацькою мовою.
 
Фінансування культурних та видавничих програм української меншини стабільно зменшується. Викликає тривогу і те, що досі словацька влада не виділила кошти на вже проведені протягом поточного року культурницькі акції української меншини (хоча вони заплановані у бюджеті). Таким чином усе робиться у борг, що вносить напругу і нервовість у діяльність громадських організацій.
 
За таких обставин можна дивуватися самому факту існуванню українства у Словацькій Республіці, а не те, що роботі, яку воно проводить.
 
 Український дім у Пряшеві
 
Поміж тим, українці Словаччини не здаються, а продовжують завзято відстоювати своє право на існування у своєму природному середовищі. Про це й засвідчила міжнародна конференція «Українські мас-медіа в Словаччині після 1945 року та презентація в них України», яка пройшла нещодавно у Пряшеві.
 
Окрім відомих україністів Словаччини – Миколи Мушинки, Юрія Бачі, Зузани Джупинки, Марії Фолріх, Йосифа Шелепця, Йосипа Вархоли, виступили і провідні журналісти: Мирослав Іллюк, Іван Яцканин, Павло Богдан, Ганна Чаварга, Юрій Дацко, Зузана Ганудель, Іван Гвать та інші.
 
Конференція засвідчила великі традиції української журналістики у Словаччині. Перша радіопередача вийшла в ефір ще 1934 року – 78 років тому. Усього виходило друком понад 10 різноманітних періодичних видань. Найстаріше з них, «Нове життя», вже має 61-річну історію.
 
Серед приємних новин, що пролунали на конференції, відкриття центру української культури, який невдовзі постане в історичному ядрі Пряшева. Місцева влада виділила Союзу русинів-українців Словаччини під символічну оренду великий будинок неподалік головного театру. У цій міжвоєнній приватній віллі за соціалізму був районний відділ культури.
 
Оскільки в Ужгороді виділили кількаповерхове приміщення під школу зі словацькою мовою навчання та центр словацької культури, то постала симетрична відповідь і Пряшівської влади. Уже знайдені кошти для внутрішнього ремонту та упорядкування обох центрів. І через рік-два українські організації та редакції у Пряшеві нарешті зможуть зажити в гарних умовах під одним дахом. І це вселяє надію, що українство зможе подолати хвилю національного нищення.
 
Однак не встигли ми натішитися, як уже доходять чутки про можливе закриття кафедри української мови та літератури Пряшівського університету. (До речі, єдиної у Словаччині!). Це при тому, що кафедра словацької філології в Ужгородському національному університеті – навпаки, переживає розквіт.
 
Коли вже нарешті українці Словаччини зможуть жити не в ситуації тривалої облоги, а спокійного і врівноваженого життя, як і належиться мешканцям демократичної і толерантної Європи (чи то пак – Євросоюзу)?

Олександр Гаврош,  Радіо "Свобода"

04 грудня 2012р.

Теги: українці, Словаччина, Пряшів

Коментарі

123 2012-12-07 / 09:40:32
Це буквально трагікомічне, що уряд україни не може дати 28 000 євро для Нового Життя , що є ціна базової моделі Kia Sorento 2WD

Слов'янин 2012-12-06 / 20:55:52
Anders 2012-12-06 / 00:00:04
"...Треба робити винною українські верхи, які так і не можуть нормально допомогти русинам-українцям Словаччини..."
Де ви бачили в Україні "українські верхи"?

Anders 2012-12-06 / 15:00:28


Я нічого не маю проти редакції, але нехай не видаляються коментарі тих, хто вірить в "окремий русинський народ". А то в них буде ще більша відраза до всього русинського-українського.

Більшою їх відраза до всього українського в разі видалення їх агітації не буде – більше вже неможливо, оскільки вся "споруда" політичного русинства вибудовувалася на антиукраїнстві. Закарпаття онлайн не місце для антиукраїнських агітацій. І це принципово і послідовно. Адмін


Jana 2012-12-06 / 14:55:16
885 Словаччина кашле на права людини а права національних меншин повністю. Не дотримує Європейську хартію регіональних мов або мов меншин, немає закон про Фінансування культури національних меншин, не дотримує виводи із засідання Двосторонньої словацько-української комісії з питань національних меншин, освіти і культури і т.д. Єдина мета є етнічно чиста Словаччина

885 2012-12-06 / 13:44:01


Коментар видалено. Адмін


885 2012-12-06 / 11:57:47


Будьте добрі, свої фантазії про "окремішність" і "коріннісь" публікуйте десь в іншому місці. Коментар видалено. Адмін


Jana 2012-12-06 / 11:19:55
Павло нікого непровокує. Якщо Словаччина нехоче видавати напримир Нове Життя, Веселку, Дуклю повина це сказати на початку року. Спочатку схвалить гроші. Потім недає ні центу до 1. грудня 2012 а потім скасуе все. Це гиенскі практики. Таким чином Україна має право прийняти відповідні кроки проти словацької меншини.

Anders 2012-12-06 / 09:44:20
І з цього випливає запитання: чого за русинів активно не заступає "Русинська оброда"?
Бо які тільки Мукачівську греко-католицьку єпархію хтось зачіпає, то всі говорять лише негативно. А коли почалась словакізація ГКЦ у Словаччині, то всі чомусь мовчать. Особливо, пан Бандурович.

Кміть 2012-12-06 / 08:55:57
русинська проґрама словацького радія певно пословачена, но люде по селах пословачены многократ бівше. Кідь ся перейдете коло молоджавы та там будете чути уж лем фраґменты русинського языка. Коли дітина ходить 9 років на основну словацьку школу, пак 4 рокы на середню та потім іщі піде на 5 років на універзітет і цілый час є під вплывом словацькых масмедій і словацькой літературы, і по русинськы бісідує лем у кухнї та дуже тяжко сокотити свою русинську бісіду. Тыж правда же і ґрекокатолицька церьков почала пословачовати словацькых Русинів, на русинськы села заганяли попів котры не знали або не хотіли знати по руснацькы та на словацькы села заганяли русинськых попів. Там де пришов словацькый священник і став літурґію вести по словацькы, там найскорше почали ся люде асіміловати. До кошіцькой єпархії, де уж русинського языка скоро не є на селах дали єпіскопа етнічного Русина Хаутура а до пряшівского краю, поставили за єпіскопа єзуіту Словака Бабяка.

Anders 2012-12-06 / 00:00:04
До Павла - не провокуйте нас. Я особисто добре ставлюсь до словаків. І не треба їх винити. Треба робити винною українські верхи, які так і не можуть нормально допомогти русинам-українцям Словаччини. Словацька влада робить нормальну політику з допомоги власній діаспорі. А ми чомусь - ні. Та ще й чубимося питанням - хто ми, власне такі.

Pavel 2012-12-05 / 23:50:55
V 1846 mozlivo ne bulo na teritoriji Prjasivciny ni odnoho ukrajinca. Ale teper je, oficijno 7500. A ti odvazni lude, sco sja zapysaly, v demokratycnoj detzavy majut pravo na svoje zytta. Tak samo jak insi.
A koly na Slovaccini nemae pravo ukrajinska mensist zyty, tak podibno slovacka na ukrajini.
Pane Dyba, prosu Vas, zrobte vsi potribni ricii pro likvidaciu Slovackoi skoly, Domu kultury, Matice slovenskej, peredac v radio ta tv, periodicnoi presy...

Anders 2012-12-05 / 23:50:35
Безперечно, вона пословачена. Саме таку нам пропонують русинські діячі з оброди. А нашу зрусифікував Сидор. Но усе єдно наша бисіда і літературна укрАїнська нам вельми близька. А Духнович на повів, же за горами суть свої, не чужі.

май русин 2012-12-05 / 23:35:14


Ниґда наші діды туй на Закарпатю так не бесідовали. Проривавуться, даґды, наші слова ай цілі вирази, але бесіда тота, котру там, в Словаччині, скомпоновали гибы літературну русинську, страшно пословачена і далека від того, як бесідувуть у нас. Тексти співанок, котрі не мож было так пословачити, мало май чисті лексично.


Anders 2012-12-05 / 23:05:03
Вслухайтесь у русинську програму Словацького радіо:
http://213.215.116.181:8001/nev/2012-11-30/620-Radio_noviny-19-30.mp3
це ж та стара українська, якою розмовляли наші діди.
можна на сайті словацького радіо і українські програми послухати, так і діалектні.
Також їх можна слухати (українська і русинська почергово):
http://www.rozhlas.sk/radio-nev/nev

171 2012-12-05 / 13:26:23


Хамство і провокація україносрачу. Коментар видалено. Адмін


сорри 2012-12-05 / 13:16:18


До 171 Навідміну від вас чехи не були українофобами, а тому при переписах русини і малоруси (українці) записувалися в одну графу. Інформацію (як би вам не застилала очі ненависть до всього українського) можете почитати тут - http://zakarpattya.net.ua/Blogs/82842-Do-perepysu-naselennia-v-Slovachchyni-Pam%E2%80%99iatai-svoiu-kolyskovu

Не мусите ваші власні сезонне загострення, злість і неошколованість виносити в інтернет! :)


171 2012-12-05 / 13:03:15
"...статистичні дані про українське населення Пряшівщини. Цифри вражаючі: якщо у 1846 року там було зафіксовано 187 тисяч наших земляків, то у 1919 році – вже тільки 134 тисячі, а в 1950-му – 48 тисяч."
В 1846 році на території Словаччини ніхто і не чув слова "українці", після першої світової війни по переписах їх було пару сотень - втікачів, емігрантів.
Пане "автор", ще зовсім недавно ви приводили цифри перепису населення на Галичині в 1900 році. Згадайте цифру - скільки там було людей, що відносилися до національності "українці"?
Чи це у вас просто сезонне загострення? Так для цих станів є спеціалісти, не мусите всяку .... виносити в Інтернет!

Учитель 2012-12-04 / 16:29:29


Ну й? Вдарьте по моїй тіні!!!

Ми не воюємо з тінями. А, тим більше, не б'ємо їх. )) Адмін


Учитель 2012-12-04 / 14:44:53


Ви вже вирішили, що вам можна коментуватися на Закарпатті онлайн? Коментар видалено. Адмін


НОВИНИ: Соціо

17:33
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
10:22
/ 1
Стало відомо про загибель понад рік тому під Бахмутом Павла Головка з Виноградова
19:54
За підсумками 2023 року Закарпаття посіло 4 місце по Україні за показником захворюваності на туберкульоз
» Всі новини