Ця унікальна пам'ятка датується XVIII століттям і нині є єдиною в Європі діючою водяною кузнею. З історичних джерел відомо, що спочатку тут діяло потужне паперове підприємство графа Телекі. А вже у другій половині XIX століття на гаморі збудували купольну піч, вальцювальний стан, встановили цвяховолочильні верстати.
На початку минулого століття було вже 5 водяних коліс, кожне потужністю 8 кінських сил. Працювало 15 ковалів, стільки ж помічників, інженер, управитель, обліковець і комірник. Щороку вироблялося 100 вагонів литва, 120 тисяч лопат і мотик. Експортували продукцію в Югославію, Румунію, Угорщину, продавали і на Закарпатті. Тепер, звісно, об'єми не ті, але мотики і лопати ще виготовляють, точать коси...
Аби зберегти цю унікальну пам'ятку і популяризувати її, й проводять фольклорний фестиваль. Цьогоріч організатори вирішили бути оригінальними. Як розповіли в управлінні культури і туризму Іршавської РДА, перший день фесту буде ковальським. Приїде близько 15 майстрів художньої ковки із Закарпаття й України. Мають на меті облаштувати і 5 ковадел з горнами. Спробувати себе у ролі коваля зможе кожен бажаючий.
Програма триватиме до самого вечора. Будуть співати, варити бограч. Відбудуться навіть змагання із його приготування. У Лисичівському лісництві, що знаходиться за кілька метрів від гамори, розгорнуть наметове містечко. З метою пропаганди сільського зеленого туризму гостей розселятимуть у приватному секторі. Поки таких садиб у селі лише 10.
Оксана ШТЕФАНЬО, "Фест"
21 червня 2007р.
Теги: