«Регіональна» влада Рахівщини вже кілька років поспіль «пресує» «помаранчевого» вчителя

Днями, перебуваючи на Рахівщині, ми поспілкувалися з вольовою людиною, кандидатом  у майстри спорту  з плавання, вчителем фізичного виховання Середньоводянської ЗОШ І-ІІІ ст. Іваном Гузом,  який  вже два роки  активно бореться за свої права на які  посягнув відділ освіти райдержадміністрації, спочатку під керівництвом  Богдана Грегірчака, а з 2011 р. – Михайла Клементьєва.

–  Іване Васильовичу, скажіть будь-ласка, на підставі яких дій збоку відділу освіти району Ви  стверджуєте, що зазнали переслідувань?

–  Я зазнав не просто  переслідувань, а таки був підданий репресіям збоку нинішньої влади. Для підтвердження своєї думки я можу навести достатньо фактів. Так уже в 2010 році відділ освіти не хотів мене атестувати на вищу категорію, не дивлячись на зібраний та систематизований мною великий матеріал з досвіду моєї роботи, успіхи вихованців, неодноразові заохочення і т.д. Тоді я звернувся з апеляційною скаргою до атестаційної комісії  обласного управління освіти і науки  Закарпатської ОДА і там мою роботу оцінили по належному, атестували мене. Це викликало велику лють в начальника відділу освіти Грегірчака Б.Ю., спеціаліста  по кадрах  Капустяк Н.Т. та директора  школи Маріни Г.М.

–  З чого ви робите такий висновок?

– Я суджу за їх діями.

– А  якими саме?

–  Крім того, що я працював вчителем фізкультури, я, одночасно, був в даній школі завучем по навчально-виховній роботі. Середньоводянську школу одразу почали відвідувати постійні перевірки. Перевіряючі поводилися упереджено, придирливо. Всі недоліки спрямовувались на мою адресу, а не директора, а успіхи – навпаки. Далі, без повідомлення, під час лікарняного, відділ освіти тихенько оголошує мені догану, яку  Рахівський районний суд визнав незаконною і скасував її. Та на цьому відділ освіти, спільно з директором школи, не заспокоюється. Фабрикують різного роду доповідні, готуючи грунт для звільнення по статті. І дійсно, 15 червня 2011 року  наказом  № 201-к відділ освіти звільнив мене з посади заступника директора школи з навчально-виховної роботи за п.4 ст.40 КЗпП України.

–  Ви змирилися з таким рішенням?

– Звичайно, ні. Боровся далі, справа звільнення мене з посади була задумана як покарання за активну громадську позицію – без належних на те підстав, ґрунтуючись лише на надуманих і недоведених звинуваченнях.

–  Як ви далі діяли?

– Знову подався до суду. Свою правоту я довів в судових засіданнях. Рахівський районний суд мій позов до відділу освіти Рахівської РДА про поновлення мене на посаді  та стягнення коштів за час вимушеного прогулу задовільнив та, відповідно, скасував наказ відділу освіти про звільнення мене з посади  як незаконний.

–  Отже, справедливість таки восторжествувала?

– За справедливість дуже тяжко боротися. Далі відділ освіти Рахівської РДА подав касаційну скаргу до судової  палати з цивільних справ Апеляційного суду Закарпатської області. Припускаю, що не виключено, що при розгляді даної справи з боку влади заздалегідь застосовувалися певні впливи на суддів судової палати. Друге рішення було не на мою користь. Але я й далі  рук не опустив. Я його оскаржив в касаційному порядку безпосередньо до Вищого  спеціалізованого суду України.

– І яким було рішення?

–  Скажу по правді, що вже був втрати віру. Але 8 серпня цього року  своїм рішенням  Вищий  спеціалізований суд України з розгляду цивільних  і кримінальних справ виніс рішення на мою користь – касаційну скаргу задовільнити, рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 29.03.2012 року скасувати та направити на новий розгляд.

– Його вже призначено?

–  Так, перше судове засідання відбулося 20 вересня 2012 року.

–  Чому ж Вас, Іване Васильовичу, так не любить районне керівництво освіти? За що воно Вас карає?

– Не тільки керівництво відділу освіти, а таки, мабуть, районне керівництво. Без усних вказівок останнього районні «освітяни» так відверто не діяли б. Вся справа в тому, що я з 2002 року активно підтримував „Нашу Україну”, кандидата в  президенти, а згодом і Президента країни Віктора Ющенка. З 2006 по 2010 роки був депутатом районної ради, головою постійної комісії з питань законності і правопорядку. Моя позиція в районній раді дуже багатьом (нині провладним) особам не подобалась. І за це сьогодні вони мені мстять. А ще важливо те, що я активно виступав проти корупції, формалізму в школі з боку директора школи Г.М. Маріни. Я написав декілька звернень  з приводу  формального існування вечірньої школи, приписок  по харчуючуванню  дітей, які відпочивали в літньому таборі відпочинку, що діяв при школі, де  кожного дня  записувалося майже 100% дітей, а реально не було й 30%, а у  вихідні взагалі їх не було, а кошти  на харчування  йшли і нормально списувалися. Це найбільше зачепило покровителів директора у відділі освіти і кажуть, що куратора району, неформального лідера Партії регіонів у районі.

Теги: вчитель, суд, репресії, Партія регіонів

33 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати