Асоціація органів місцевого самоврядування регіонів Гуцульщини домагатиметься державної підтримки

Днями на базі Путильського району Чернівецької області відбулося виїзне засідання Асоціації органів місцевого самоврядування регіонів Гуцульщини, яку очолює заступник голови Верховинської райради Івано–Франківської області Петро Стефлюк.

На порядок денний було винесено актуальне для сьогодення питання «Про поглиблення співпраці органів представницької і виконавчої влад Гуцульського регіону Українських Карпат з питань соціального, економічного, культурного розвитку». Гуцулів Закарпаття представляв заступник голови Рахівської райради Петро Ференц.

– До згаданої Асоціації входить Косівський, Верховинський Коломийський, Надвірнянський райони й місто обласного підпорядкування Яремне Івано–Франківської області, Путильський, Вижницький райони Чернівецької та Рахівський район Закарпатської областей, – розповів заст. голови Рахівської райради Петро Петрович.
Відповідно до програми представницьку делегацію зустрічали хлібом–сіллю біля мосту через річку Черемош в с.Усть–Путила. Затим тамтешня сільрада презентувала соціально–економічний розвиток своєї громади.

На засідання "круглого столу" "Про поглиблення співпраці органів представницької і виконавчої влад регіону Гуцульщини з питань соціального, економічного, культурного розвитку гірських територій Карпат" було обговорено 13 важливих для життєдіяльності регіонів–учасників питання. Петро Стефлюк розповів про сучасний стан гірських територій: реалії та проблеми, а Петро Ференц – про роботу органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Рахівщини з питань підтримки «зеленого» туризму та розвитку туристичної інфраструктури. Питанню ролі природних чинників і кліматичних умов Карпат для розвитку туристичної, санаторно–оздоровчої інфраструктури присвятив свій виступ науковець філії «Гуцульщина» НДІУ МОН України.

У ході роботи «круглого столу» лунало багато цікавих думок, пропозицій щодо шляхів вирішення наболілих проблем. І щоб не відкладати на завтра, офіційне зібрання вирішило обговорити на місцях до 1 липня ц.р. три проекти звернень до Гуцульської громади та до Кабінету Міністрів України. В одному з них йдеться про необхідність прийняття державної програми з підтримки будівництва нових і реконструкції діючих електромереж та впровадження енергозберігаючих технологій. «На території Гуцульського регіону Українських Карпат проживає біля 500 тис. населення, майже 70 відс. їх господарських дворів не мають можливості користуватись природним газом, а в таких високогірних районах, як Верховинський, Путильський та Рахівський не газифіковано жодного населеного пункту. На потреби опалення об’єктів соціальної інфраструктури та житлових будинків тут щороку вирубується значна кількість лісових насаджень, що негативно впливає на екологію краю», – наголошується у згаданому проекті звернення.

Наступний проект звернення присвячений питанню вирішення проблем дорожнього господарства в гірських районах Карпат, в якому, зокрема, сказано: »Територія окремих гірських районів Гуцульщини межує з Румунією, яка є членом Євросоюзу. Однак стан дорожнього господарства та більшості гірських шляхів сполучення віддалених сіл та присілків з районними та обласними центрами знаходяться в незадовільному стані. Щорічні стихії руйнують дорожні комунікації, берегозахісні дамби та шляхи, значна кількість населених пунктів з року в рік залишається без транспортного сполучення».

"Гуцульські фестивалі – це велике мистецьке дійство справді міжнародного масштабу, проте нам ніяк не вдається, – зазначається в іншому проекті звернення, – впросити Міністерство культури, мистецтва і туризму України, включити Гуцульські фестивалі у перелік щорічних загальнодержавних мистецьких заходів, затвердити статут з постійно діючою дирекцією фестивалю та відповідним державним фінансуванням". Іншими словами, Асоціація клопоче перед Кабміном України включити Гуцульські фестивалі у перелік щорічних загальнодержавних мистецьких заходів, затвердити статут та відповідне джерело фінансування. А ще Асоціація просить український уряд «надавати фінансову підтримку заходам для збереження, примноження матеріальної і духовної культури гуцулів, зокрема тих, що живуть в українських селах Румунії». Логічно. Адже у прикордонній смузі Буковини на території Румунії проживає майже 75 тис. українців. Так от, на підтримку субетносів уряд Румунії, що увійшла в Євросоюз, щорічно виділяє 5 млн. євро.

Після засідання господарі запропонували поважним гостям відвідати с.Мариничі, де познайомили, не без гордості, звичайно, з роботою нової, сучасної школи, якою й направду можна гордитися.

– Мені ж найдужче припав до душі Центр дошкільної підготовки «Родина» – однин із найкращих в Україні, що в с. Розтоки, де мешкає 101 дитина, і де займаються не тільки з дошкільнятами. Тут облаштовані класи й першокласників – усюди затишок, сучасний дизайн, домашнє тепло, – ділиться враженнями Петро Ференц.

У с. Підзахаричі, що славиться п’ятьма музеями народних ремесел, родинними школами мистецтв, делегація відвідала музей етнографії та краєзнавства Гуцульщини. На подвір’ї названого музею вже кілька років стоїть величезний гарчик – символ села і його працьовитих і талановитих людей.

Але, так чи інакше, а час збігав, який подарував гуцульській делегації плідне спілкування, що сприятиме тісній співпраці в майбутньому. Попереду – нові зустрічі.

Наступне засідання Асоціації органів місцевого самоврядування регіонів Гуцульщини відбудеться у жовтні ц.р. Не виключено, що поважних гостей на цей раз прийматиме Закарпатська Рахівщина.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати