Леонід Кучук: "Гра закарпатців змінилася, за підбором гравців це висока команда"

– Хочу привітати свою команду з перемогою. Не можна сказати, що вона незаслужена, хоча матч складався непросто.

Але гра якраз і складається з того, зможеш чи не зможеш ти використовувати свої моменти і не дати використати моменти супернику. Ми свої використовували.

– Якщо судити по першому тайму, то складається враження, що функціональна готовність команди залишає бажати кращого...

– І у Львові, і сьогодні грав практично один і той же склад. Я візьму розкладку по двох останніх матчах і побачу, де ми не дотягуємо. У будь-якому випадку, коли довго граєш, фізичні кондиції футболістів падають. Гра тренує ігрові якості, але не фізичні.

Було видно, що ми володіємо ініціативою і втрачаємо м'ячі там, де їх втрачати не потрібно. Через це складалося враження, що суперник біжить, тому що він нас розгортав. Дуже важко зламувати оборону таких команд. При цьому ще й самому якісно оборонятися, щоб не давати супернику проводити атаки.

– Назва сьогоднішнього суперника – це найвища гірська точка України. Ви для себе встановили, де Говерла «Арсеналу», до якої потрібно прийти в нинішньому чемпіонаті?

– Поки ніхто не знає, де ця висока точка. Чемпіонат тільки вкочується в екватор. Гра закарпатців змінилася, за підбором гравців це висока команда. Тому я ставлюся до цієї команди також високо.

Поважати суперника можна змусити тільки своєю грою. Відносно нашої точки, ми рухаємося вперед, хоча багато хто передрікав нам падіння. Нас хочуть скинути, а ми стоїмо на місці. Легких доріг до успіху не буває, і таке вміння стояти на місці, напевно, і є найвищою точкою.

– Що після матчу сталося в секторі вболівальників?

– Одні приходять на футбол повболівати, інші – побитися. З другим краще на ринг, де бої без правил. А вболівати треба цивілізовано. Футбол – це видовище, а не бійка. Якщо пам'ятаєте фільм «Гладіатор», то римляни всередині Колізею не билися, цим займалися гладіатори.

– Молодіжна команда «Арсеналу» зараз замикає турнірну таблицю. І все ж, там є, на кого око покласти?

– Я там побачив неприпустимі для гравців речі. У футболі має бути прагнення. А ходіння по полю – це не в нашому клубі. Взяти того ж Сарнавського (воротар дубля – ред.). Я йому, напевно, парашут куплю, щоб він трохи на землю опустився. Щоб розумів, що він реально з себе представляє і скільки коштує.

Це поки ще хлопчик, вя якого тренери докладають багато зусиль, щоб він розвивався. А можуть і не прикладати. Мене засмучує, коли береш на тренування по 4-5 молодих футболістів, а вони виходять і грають так, що мені соромно за дублюючий склад.

Я був так засмучений їх вчорашньою грою (дублери «Арсеналу» програли «Говерлі» з рахунком 2:4 – ред.), що іноді я менше засмучуюсь поразкам. Хлопчаки думають, що вміють все, а вони нічого не вміють. У них немає ні освіти футбольної, ні бажання, ні готовності. Вони вирішили, що будуть відбувати номер. Це недозволено. Це безкласся.

– Тим не менше, Сарнавського Ви сьогодні включили в заявку.

– Це був вимушений захід, захворів Боровик. Проблеми у нього почалися ще у Львові, але вранці температура його наздогнала. Я ж не міг ставати у ворота.

Теги: Арсенал, Кучук

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати