Це було неймовірне шоу. Не заважаючи на те, що половина зали київського Палацу Спорту була порожньою, під сценою, за моїми оцінками, зібралось біля 5 тисяч людей. Я, звісно, очікувала більшого. Адже гурт світового масштабу, що вважається засновником популярного нині жанру nu-metal (хоч самі музиканти активно це заперечують), вже давно чекали в Україні. Та і вартість квитків була не висока – від 300 до 500 гривень. Не набагато вища, ніж на якусь "Фабрику зірок"... Хоча, якби KoRn приїхали років 5 тому, коли вони були на піку своєї популярності, гадаю, що людей було б в рази більше.
Чудовий звук, майже жодних спецефектів та декорацій – таким був концерт гурту KoRn в Києві, 30 травня. Півтори години музики пролетіли непомітно. Разом з музикантами я стрибала, співала, кричала... Всі пісні були знайомі ще з тих років, коли я лише починала слухати їх. А було це в роках 2002-2003, коли в Ужгороді придбати альбом KoRn було неможливо, а в музичних магазинах на мене дивились як на людину, в якої не все гаразд з головою. Тоді доводилось блукати просторами Інтернету, шукати однодумців, обмінюватись записами улюбленого гурту. У 2003 році, з виходом альбому "Take A Look In The Mirror", мені прийшла бандероль з Новосибірську. В бандеролі – три диски з концертними відео KoRn, а також диск з новим альбомом музикантів. Це адмін одного з фан-сайтів KoRn висловив вдячність мені, як людині, що сприяла розвитку ресурсу. Чудові були часи.
Чи варто говорити про те, що в нашому місті неможливо було купити жодної атрибутики улюблених рок-виконавців? Це зараз придбати нашивки, футболки, диски, рюкзаки, чашки і т. п. з логотипами улюблених музикантів – не проблема. А тоді все обмежувалось невеличким відділом в магазині "Ужгород" на площі Петефі. Доводилось брати в руки голку та кольорові нитки і робити нашивку самостійно. Ось де згодились уроки праці в рідній гімназії. А що, в 15 років же потрібно якось самовиразитись...
І ось, через 8 років, вони тут, в Україні. Я не могла повірити. В голові сплило тисячі спогадів дитинства. Я знала, що повинна потрапити на цей концерт.
Я не пошкодувала. Це справді було надзвичайне дійство. Після виступу, коли я вийшла з зали, здавалось, що я пливу під водою. Звуки були десь далеко – це результат стояння майже під самою сценою. Я вийшла з Палацу Спорту і не могла мовити жодного слова. Я просто сіла і кілька хвилин приходила до тями. Мабуть так і повинно бути, коли збуваються дитячі мрії...
Не знаю скільки там було таких як я, але навряд чи хтось 8 років тому вишивав собі на штанях логотип KoRn. Навряд чи хтось переклав російською мовою 6 англомовних альбомів музикантів. Навряд чи хтось місяцями чекав на прибуття з Києва однісінької на все місто футболки з портретом гурту. А якщо й так, тоді я буду надзвичайно щаслива, що в світі є такі ж самі, як я, і що для них також збулась дитяча мрія. Адже заради таких моментів хочеться жити...
Крістіна Кузьменко 2011-06-08 / 10:53:00
2 Местный
Так, досить сумно, що буквально за кілька років після повернення "Гадюкіних" на українську сцену, Кузя помер...
Однак хто його знає, що б вони грали в подальшому... Тодішня їхня музика була пронизана духом бунтарства, протесту, але тоді це було актуально... А зараз це вже не те.
Шкода, що помер Кузя, так само як і шкода коли помирають будь-які люди... Але "Гадюкіни" залишились в свідомості українців некомерційним, справжнім бунтарським гуртом. Це взірець того, як без продюсерів та піару можна стати легендами.
местный 2011-06-07 / 15:47:00
2Крістіна: ("була на концерті Гадюкіних ще тоді, Кузя був живий... 2006") да-да. и как тогда не встретились? :)
то было не просто событие в культурной жизни страны (даже без пафоса) - собралась группа на один концерт, которой не было ну уже лет 10... (А за это время они стали умнее, если честно). Т.е. концерт 2006 года группы БГ, по-моему, лучший в их истории...
Ну а потом болезнь, смерть... как-то так... Печалько... Но вот и светлый аккорд появился :)
Крістіна Кузьменко 2011-06-07 / 15:30:00
2 Местный
На жаль, туди потрапити мені не вдалось. Концерт був пізніше, ніж Корн майже на цілий тиждень, а мені потрібно було повертатись на роботу.
Але якщо побажання Юлії Тимошенко щодо переведення цього концерту з формату "концерт" у формат "щорічний фестиваль" збудуться, а також успішно складуться мої подальші плани на життя, то я обов'язково побуваю на іншому концерті Гадюкіних та друзів.
До речі, була на концерті Гадюкіних ще тоді, коли Кузя був живий. Я тоді вчилась у Києві, а концерт був безкоштовний - гріх було пропустити. Проходив у Палаці Спорту в 2006, здається, році.
местный 2011-06-07 / 11:11:00
анонім, 07.06.2011 08:34 - это я. ноутбук отрубился как раз в момент отправки коммента.
и Вам спасибо за пожелания.
кстати, Ваше мнение к записи слева в блоге - Вашего коллеги А.Ребрика о трибьют-концерте там же в Киеве БГ. часом там не побывали?
Крістіна Кузьменко 2011-06-07 / 11:02:00
2 анонім
Дуже дякую за побажання! А я щиро бажаю, щоб такі моменти були у кожного.
Справді, мені дуже цікава музика. Свого часу, навіть, стояв вибір між тим, ким мені стати - журналістом чи музикантом. І хоча тоді довелось вибирати, в мене ще є шанс здобути і музичну освіту. :)
2011-06-07 / 08:34:00
2Крістіна: я Вас поздравляю с исполнением детской заветной мечты.
По-моему, очень хорошо, что сейчас из 5 записей в блогах на сайте - 3 о музыке. Значит есть о чем писать и каждый нашел то, что интересно именно ему...
Пусть будет больше "ТАКИХ моментiв, заради яких хочеться жити" :)
Крістіна Кузьменко 2011-06-07 / 01:32:00
"Issues" та "Follow The Leader" я придбала на касетах. Так і почалось моє знайомство з групою. Спершу я почула про них у школі, потім знайшла ці 2 альбоми. До речі, приємно, але це була ліцензія (в цих касетах були буклети, купа голограм і т. д.). Але окрім цих двох альбомів дістати Корн було нереально. Шукала перші два альбоми та "Untouchables" - фігушки. Не знайшла. :(
Дмитро 2011-06-06 / 21:23:00
Трохи драматизовані спогади про важкі часи юного меломана. Без проблем придбав у 2000му альбом "Issues" в музичному магазині в Ужгороді. Та й з наступними особливих проблем не було.