На Закарпатті на одну раду більше: це добре чи зле?

При цьому, практична сторона участі, завжди виглядала дещо гірше ніж теоретична. Це якщо солідарно висловлюватись. Наслідками такої "співпраці" є відсутність розуміння в громадян, їхня далеч від процесів, що відбуваються в державі. У цей час, остання до них не ближча.

Очевидно, що такий стан речей є згубним так само, як очевидними є його наслідки: загальна апатія громадськості, відсутність настрою та бажання щось змінювати, брати в чомусь участь. І це при тому, що говорячи про державну політику ми само-собою говоримо про речі, які відбуваються на місцях, за які в нас болить, та які ми могли б покращити, маючи при цьому адекватні розуміння та бачення.

Чи не єдиним середовищем, яке подає ознаки ініціативи є громадський сектор, що включає громадські об'єднання різного профілю і формату. Саме воно, давно працювало над тим, аби створити механізми впливу на процеси, що відбуваються в державі, як на всеукраїнському рівні, так і на місцях. Причому, аби роль в державотворенні громадськості мала вагомі підстави, повноваження та наслідки.

Продуктом такої роботи стала постанова Кабінету Міністрів України №996 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики". Її суть заключається в тому, що при органах виконавчої влади в обов'язковому порядку створюються громадські ради, в які входять представники різних форм громадських об'єднань.

При цьому, громадська рада - це не тільки колегіальна структура, яка подає пропозиції до проектів нормативно-правових актів, що регулюють нашу з вами буденність. Урядовий документ створив можливість громадському сектору проводити ряд експертиз, в тому числі антикорупційну; ініціювати публічні обговорення щодо питань, які стосуються розвитку краю; надавати пропозиції та зауваження й відслідковувати реакцію влади на подані ініціативи.

Іншими словами, з'явилась реальна можливість доступу до діяльності влади, чиновників, як обслуговуючого персоналу, перевіряти ефективність їхньої роботи, корегувати їхні дії; при цьому, влада повинна обов'язково розглянути подані пропозиції і в разі їх відхилення, аргументувати, чому вони не можуть бути застосовані.

Важливість цього документу і процесів які він культивує важко переоцінити. Досі, чи не єдиною суттєвою та впливовою процедурою була громадська експертиза, яка свого часу теж була протягнена громадськими утвореннями та як наслідок, прописана постановою кабміну №976. При цьому, вона має певну специфіку, яка полягає у фаховості підходу до оцінки роботи виконавчої гілки влади, експертного плану дій та відповідних специфічних знань, при цьому маючи, обмежений коридор дослідження.

Громадська рада дає так само доступ, проте, ставить менші вимоги в першу чергу до громадськості, як ініціатора експертизи, даючи поправку на колегіальний характер прийнятих нею рішення, де різні організації представляють різні соціальні групи і є фаховими середовищами щодо величезної кількості питань.

В Україні створено 582 громадські ради: при кожному міністерстві, інших центральних виконавчих органах влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній, Київській та Севастопольській міській, районній, районній у м. Києві та Севастополі державній адміністрації.

На Закарпатті бажання ввійти до громадської ради при обласній державній адміністрації виявило 90 об'єднань. Всі вони на установчому засіданні ради прийняли рішення про входження до неї в повному складі, тобто, в кількості 90 осіб. При цьому, таке кількісне рішення не було обов'язковим, адже учасники конференції могли прийняти будь-який чисельний склад.

Звісно дискусії щодо переваг і недоліків великого представництва мають місце і, швидше за все, матимуть в процесі роботи, адже мова йде про діяльність де правомочність досягається за рахунок 50% членів ради + 1 мандат.

Очевидно, приймаючи рішення "про 90", більшість голосуючих на конференції виходила з наступного принципу: якщо є бажання організації працювати в раді, то для цього мають бути створені всі умови. Хоча, як показує досвід переобраних місцевих рад (наприклад Закарпатської обласної, яка цієї каденції збільшилась на 18 мандатів): кількість не завжди додає якості.

Знаковою подією було обрання голови ради на першому її засіданні. В його повноваження, окрім підписання документів від імені колегіального органу, входить представлення ради при Кабінеті Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування.

Шість кандидатів на цю посаду, в своїх виступах не тільки запропонували різне бачення майбутньої роботи, але й засвідчили різне розуміння духу функціонування ради. При цьому, на мою думку в особи, яка як мінімум читала Постанову та предмет її регулювання, не могло виникнути двояке бачення, адже її статті доволі чітко окреслюють головні завдання.

Ще більше мені не зрозуміло, що саме свідомого (читаючого) члена ради спонукало голосувати за людину, яка величезний шматок трудового життя провела безпосередньо у владі займаючи різні посади, аж до заступника Голови обласної адміністрації. Тим не менше, головою громадської ради було обрано керівника регіонального представництва Українського національного комітету Міжнародної торгової палати на Закарпатті Федора Харуту.

Тепер пан Федір входить мінімум до двох колегіальних органів, адже ще з осені минулого року, став депутатом Закарпатської обласної ради VI скликання. Як він буде встигати з такою відповідальною громадською діяльністю – поки залишається лише гадати, так само залишається відкритим питанням – які принципи йому ближчі: провладні чи громадські.

Звісно, люди змінюються як і їхні принципи та погляди, але чомусь зараз більше віриться в прецидент подвійного стандарту, коли одна рука здоровкається з владою, а друга підписує важливі громадські ініціативи, наприклад, про реалізацію антикорупційної експертизи влади. При цьому, залишаюсь вірним думці, що тільки результат роботи -  може бути критерієм ефективності.

Вже на наступному засіданні рада планує розпочати роботу з доопрацювання свого Положення та інших регламентуючих документів, аби створити платформу й атмосферу для ефективної роботи. Тут залишається вірити, що здоровий глузд завжди тверезіший за п'янку романтику дірватись до якогось шкурного процесу.

При цьому це все речі по-формі. Якщо звернутись до суті, то давайте відзначимо собі: громадська рада вже існує більше тижня, за цей час, обласна адміністрація прийняла купу документів, її голова підписав ряд важливих розпоряджень, до секретаріату Закарпатської обласної ради подано не однин проект проекту рішення, які будуть розглянуті на наступному пленарному засіданні. Отож: скільки з них було запропоновано громадській раді на розгляд, чи були вже консультації щодо поданих ініціатив?

Обласна адміністрація це коло державних менеджерів, які опікуються галузями краю, їхніми програмами, нашими комунальними підприємствами і т.д.: скільки з цих очільників сьогодні готові зустрітися з представниками громадської ради, аби обговорити спільне робоче бачення?

Само-собою ініціатива повинна йти від двох сторін, але чи готовий пан Харута від імені громадської ради відстоювати право впливати на дії обласної влади? Адже одна справа доопрацювати положення про роботу, інша – працювати!

В Інтернеті існує адреса http://www.oblrada.uz.ua. Колись це був сайт бюджетної комісії Закарпатської обласної ради. ЇЇ тоді очолював Федір Харута. Якщо переглянути контент ресурсу, можна виявити що останні документи датуються 2006 роком. До 2010 жодного іншого акту. Тобто, з розмахом був лише старт, початок роботи, подальша діяльність йшла без ігрищ в публічність. Сьогодні, сайт перейменовано в "Сайт депутата Закарпатської обласної ради Харути Федора Григоровича".

Хочеться вірити що нове хобі пана Харути, під назвою громадська рада при Закарпатській ОДА, буде більш тривалим і прозорішим. Оце буде справжня перевірка на принципи та наміри. В іншому випадку, ми станемо свідками ще однієї "галочки" для Києва на виконання Постанови КМУ.

І на кінець:

В будь-якому випадку, потрібно розуміти, що після застосування Постанови, громадськість стала на серйозний крок ближче до влади маючи невід'ємні та дієві повноваження. Скористатись такою перевагою може кожен, а тому є сенс говорити про відповідальність кожного за майбутні процеси в громадській раді. Адже, часто нам приємніше грюкати у владні двері проклинаючи все що робиться за ними, але в той же час ми не завжди готові до того, що ці двері відкриються.

Тому, допоки можливість роботи в раді існує без лицемірства, варто користуватись і проявляти ініціативу. Робота ради висвітлюватиметься на сайті обласної адміністрації (http://www.carpathia.gov.ua) разом з контактами зворотного зв'язку, тому місцевим ініціативам та пропозиціям зелене світло.

Насамкінець, хочеться привітати усіх з новим утворенням і побажати йому плідного та ефективного врядування!

Володимир Феськов, член громадської ради при Закарпатській ОДА

Теги: громадська рада, об’єднання, влада

3 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати