Давненько це було, так? Ми прилипли до фрази "кращий твій подаруночок - це я" і навіть не напружуємо свою сіру рідину, щоб зробити бодай щось.
А, можливо, потрібно зовсім трохи: трошечки бажання, крихту можливостей, дві "золоті руки" (якщо нема золотих, то й сріблясті згодяться). Свято - це не проблема. Свято - це подія. На жаль, багато з нас і досі цього не розуміє. Треба навчитися радіти святу, а не корити державу чи велику родину, що їх багато. Адже свято - це не тільки відмітки в календарі. Це і ранкова філіжанка кави в ліжко, і перше "агу" твоєї дитини і, врешті, довгоочікуване сонце (наразі дуже актуальне)…
Чи часто ми помічаємо саме ЦІ свята? Адже готуватися треба не тільки до грандіозних свят, як то весілля чи ювілей. Кожне свято має свої дрібниці, з якого воно складається. Ось, наприклад, ранкова кава: навести будильник на 7 ранку, тихо спуститися на кухню, дістати кавоварку, налити води і насипати кави, покласти її варити, піти в садочок і зірвати літню троянду, взяти піднос і викласти на ньому: цукор, порожню чашечку з тарілочкою та ложечкою, покласти троянду на серветку. А далі налити каву і тихо знов піднятися до спальної кімнати…
Хтось може сказати, що це більше традиція, ніж свято. Можливо, але, на жаль, для більшості жінок це саме свято. Забагато деталей і дрібниць? Так, і це тільки ранкова кава! А що вже казати про свято в повному розумінні цього слова… Часом хотілося б, аби його для нас приготували з такою ж любов’ю, як і ранкову каву (а ще неодмінно б додали якусь родзинку – як от свіжу троянду до кави), так? Але це вже зовсім інша історія… Наразі ж влаштовуйте для себе це маленьке свято. І нехай справді святкова ранкова кава стане в вашій родині традицією.