У Пряшеві через 60 років відбулась зустріч матурантів місцевої гімназії (ФОТО)

9 травня перед готелем «Дукля» у Пряшеві зустрілися випускники українського класу Другої одинадцятирічної середньої школи (раніше – руської гімназії, заснованої 1936 року єпископом Павлом Петром Гойдичем, замученим в комуністичній тюрмі). Переважна більшість з них починала навчання в Греко-Католицькій Руській гімназії 1947 року. Після шкільної реформи 1948 року (в результаті якої гімназії були ліквідовані) майже всі вони продовжували вчитися у так званих «єднотних» середніх школах своїх округів, однак після 3 років знов повернулися у Пряшів - вже в український клас Другої одинадцятирічної середньої школи.

У Пряшеві через 60 років відбулась зустріч матурантів місцевої гімназії (ФОТО)

Із 36 випускників цього класу на зустріч прибуло 14 бабусь і дідусів – 78-80-річних. Хтось когось після 60 років і не впізнавав, тому найчастішим запитанням було: «А ти хто?». А після відповіді - щирі обійми та поцілунки.

Офіційна зустріч розпочалася у З`єднаній школі ім. Тараса Шевченка – попередниці колишньої Руської гімназії, де їх прийняв директор п. Андрейчак, а нинішні абітур`єнти підготували прекрасну програму в репліці «пастушої колиби» випускника школи ММ, що нині знаходиться в недалекому селі Канаші і служить місцем для зустрічей сучасних абітур`єнтів.

Зі З`єднаної школи колишні матуранти вибралися у гімназію на вул.. Константина, де вони 60 років тому складали іспити на атестат зрілості, а звідти - в мерію Пряшева, де їх прийняв приматор міста Павол Гадярі. Туди на його запрошення випускників гімназії прийшла привітати група матурантів одної з пряшівських гімназій, які принагідно проходили біля будинку міського уряду - приматор, почувши їх спів, свист і вереск (якраз вони колективно несли табло в одну з торгових вітрин в центрі міста), відкрив вікно і запросив до себе.

Після дружньої розмови з приматором учасники зустрічі вибралися в ресторан готелю «Дукля», в якому 60 років тому відбувався їх прощальний випускний вечір. Урочистий обід розпочався молитвою, яку виголосив, благословивши їжу, колишній однокласник, а нині священик – о. Степан Василик. Хвилиною мовчання учасники вшанували пам`ять своїх учителів (з яких вже не живе ніхто) та 9 однокласників, які теж відійшли у вічність. 

Потім йшли спогади… Спогади про шкільні роки, учителів, померлих однокласників… Майже всі учасники говорили рідною мовою – любо звучними лемківськими говірками своїх сіл, як спілкувалися між собою під час навчання. Кожен розповів і про себе: яку школу закінчив, де працював, скільки має дітей, внуків, правнуків і тому подібне. Майже кожен поскаржився і на проблеми зі здоров`ям: дехто прийшов на зустріч опираючись на паличку, дехто в супроводі дружини, дехто вже не зміг абсолювати пішки весь округ по Пряшеву і прийшов лише в «Дуклю». Однак, всі були задоволені, що зустрілися із своїми друзями зі студентських років. 

А похвалитися було чим. Із 36 випускників – 27 (77%) закінчили високі школи і до пенсії працювали в різних галузях науки, техніки, педагогіки та інших професіях. Степан Кінік прибув на зустріч з Гавіржова в Моравії, де довги роки працював інженером-гірником. Йосиф Лещиниш – з Кошиць, де займав високі посади у Східно-словацькому металургійному комбінаті та працював професором високих шкіл. Емільян Невіцкий (внук письменниці Ірини Невицької) ціле активне життя працював у машинобудівничому заводі у Сніні. Юдита Шепіткова-Дуфанець – в інституті харчової промисловості Словацької Академії Наук в Братиславі. Ярослав Попоевць – лікарем у Бежовцях. Олена Мікова-Арендачова та Габрела Шостак – в краєвому педагогічному інституті. Віра Кратохвіль-Полякова, Степан Чекан, Іван Тиш, Іван Федорко – учителями. Степан Василик став монахом-регентористом у Стропкові. Микола Мушинка – професором і академіком. Юлія Шпесова-Среманякова присвятила себе сім`ї, має 5 дітей і 10 внуків і 3 правнучат. Син і зять – священики. 

Все це заперечує твердження деяких нинішніх антиукраїнців, які кажуть, ніби українські школи були гальмом для розвитку нашої культури. Кількість випускників українського класу "одинадцятирічки" 1954 року, які закінчили вищі навчальні заклади, далеко перевищує перцентуальну кількість таких же випускників словацьких і навіть чеських високих шкіл. Тут цифри говорять самі за себе. Зустріччю після 60 років усі були максимально задоволені, і, вважаючи на свій вік, одноголосно вирішили у майбутньому зустрічатися не після 10 чи 5, а після 3 років.

«Ми за той один день помолоділи й забули про свої болі і хвороби, тому, хоч, опираючись на паличку, знову приїдемо до Пряшева після 3 років», – висловив думку усіх наймолодший учасник групи 78-річний Еліліан Левицький.

Супутниками колишніх мату рантів були редактори радіо та телебачення, які будемо сподіватися, поширять інформацію про цю цю небуденну зустріч на всю Словаччину.

Микола Мушинка, фото автора

У З`єднаній школі ім. Тараса Шевченка випускників 1954 року привітали сучасні першокласники і матуранти

Директор З`єднаної школи ім. Тараса Шевченка Андрейчак погостив колишніх матурантів келихом шампанського

Частина учасників зустрічі перед входом у «Пастушу колибу»

Тут ми колись матирували

 
На зустрічі з приматором міста Пряшева
 
 
Щирі обійми після 60 років
 
 
«А ти хто?» - питає Зуска Косар колишню однокурсницю
Українці Словаччини, Закарпаття онлайн.Спецпроекти
12 травня 2014р.

Теги: мантуранти, гімназія, Пряшів

Коментарі

Адмін 2014-05-12 / 14:19:53
Виправили, подякували

Cenzor 2014-05-12 / 13:49:10
Vypravte, bud laska, ne manturantiv a maturantiv...

"Маковицька струна" у Бардієві та Пряшеві підготувала глядачам щедру пісенну гостину
"Хустяни" та Дарина Степанюк стали учасниками концерту переможців "Маковицької струни"
Путівник пам'ятками Закарпаття Олени Крушинської, перекладений чеською мовою, вийшов у Празі
У Пряшеві відбулася світова прем'єра мюзиклу "Никола Шугай"
/ 4Один з останніх живих борців Карпатської України 1939 року
Три ужгородські наукові конференції очима їх пряшівського учасника
Українці Словаччини зібралися на ПЛАСТовий табір "Карпати 2017", присвячений рідному краю
/ 1Українці Словаччини видали у Пряшеві оперу "Князь Лаборець" окремою книжкою
Пряшівський "Пульс" представив прем'єру вистави про шахтарство в русько-українських селах східної Словаччини
Лауреатом "словацької" премії ім. Франка став український прозаїк Юліус Панько
У Словаччині відбулася прем’єра кінофільму про національного героя США, уродженця Пряшівщини Михайла Стренка
Великим заключним гала-концертом завершилися "Дні України в Кошицях"
Вечір Володимира Дарянина відбувся у пряшівській "Віолі"
Закарпатські майстрині побували на святі писанки у словацькому Пряшеві
/ 2У першому номері "словацького" журналу "Дукля" серед авторів є закарпатці
Із березня в Словаччині транслюватиметься цикл передач "Ukrajinská čítanka/Українська читанка"
У третю річницю Революції Гідності у словацькому Пряшеві дискутували про її геополітичний аспект
/ 6Об’єднанням сил – проти дезінтеграції: відбувся VІІ з’їзд Союзу русинів-українців Словаччини
/ 1"Старий" новий рік у Пряшеві зустрічали з прем'єрою від Піддуклянського народного ансамблю русинів-українців Словаччини
/ 1Загадка життя українського володаря Маковиці – Івана (Януша) Острозького
/ 2У словацьких Кошицях українські "Карпати" з гостями вже вдесяте приносили радісну новину
Пісенна географія "Маковицької струни" русинів-українців у Словаччини розростається
Друг Закарпаття Йосиф Сірка – 80-річний
/ 2У Братиславі відзначає своє століття найвизначніший чеський та словацький україніст Микола Неврлий
Українські "Карпати" зі Словаччини здійснили турне до Львова та Івано-Франківська
» Всі записи