Зайнятість населення Закарпаття: стан і перспективи

– Справді, очолювана мною комісія заслухала згадану інформацію. Було відмічено, що Програмою передбачалось створити у 2008 році 28,2 тис. нових робочих місць. За 2008 рік на підприємствах усіх форм власності створено нових робочих місць для 31686 осіб. Тобто, річне завдання Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008 – 2009 рр. у частині створення нових робочих місць виконано на 112,5 відс.

     У 2008 році активними заходами сприяння зайнятості населення (працевлаштування, професійне навчання, організація оплачуваних громадських робіт) було охоплено 44,6 відс. незайнятих громадян, або на 3 від. більше, ніж за 2007 рік. За сприяння центрів зайнятості області протягом 2008 року в області працевлаштовано 30,3 тис. незайнятих громадян, що на 118 осіб більше порівняно з 2007 роком. Рівень працевлаштування склав 45,3 відсотка.

     Проте, на думку членів постійної комісії, ситуація на ринку праці залишається складною. Враховуючи наведене вище, постійна комісія рекомендувала внести на розгляд облради в ІІ кварталі 2009 р. питання „Про хід виконання Програми зайнятості населення Закарпатської області за 2008 рік та прогноз на 2009 рік“.

     У травні – червні 2009 р. відповідно до рішення обласної ради (№ 757 від 14 січня 2009 р.) „Про заходи обласної державної адміністрації та обласної ради щодо стабілізації фінансово-економічної ситуації в Закарпатській області у зв’язку зі світовою фінансово-економічною кризою“ постійна комісія планує заслухати інформації: головного управління соціального захисту населення ОДА та обласного центру зайнятості про хід виконання Програми зайнятості населення Закарпатської області на 2008 – 2009 рр; обласного центру зайнятості про організацію оплачуваних громадських робіт та їх ефективність; Територіальної державної інспекції праці у Закарпатській області про факти щодо звільнення працівників, або зменшення рівня оплати праці на підприємствах та установах області.

     За результатами розгляду будуть прийняті відповідні рекомендації, спрямовані на стабілізацію ситуації на ринку праці.

     Звісно, становище на ринку праці Закарпаття, яке за всіх часів було праценадлишковим, ніколи не було простим, навпаки, характеризувалося гостротою та мінливістю. Тим не менше служба зайнятості, завдяки 18 досвіду своєї діяльності, зуміла впоратися із нелегкими проблемами сьогодення.

     - Наслідки світової фінансової кризи лихоманить сьогодні не тільки ринок праці в Україні, а й провідних держав світу. І через безробіття, і через дефіцит кадрів. Наскільки загрозливою є ситуація на ринку праці на Закарпатті?

     - Ситуація на ринку праці із безробіттям на Закарпатті не можна назвати загрозливою, але все ж вимагає до себе пильної уваги. За останніми даними Держкомстату, у січні ц.р. середньооблікова чисельність найманих працівників у нашій області у порівнянні з січнем минулого року скоротилася на 4,6 тис. осіб і становила 205,9 тис. осіб.

     У січні-березні 2009 р. збереглася тенденція щодо скорочення попиту на працю. Чисельність вільних робочих місць, дані про наявність яких надійшли до центрів зайнятості від підприємств, організацій та установ, зменшилася порівняно з відповідним періодом минулого року майже удвічі – з 7,9 до 4,8 тис. Зменшення попиту на робочу силу призвело до збільшення співвідношення чисельності незайнятих громадян і кількості вільних робочих місць, яке станом на 1 березня 2009 року склало 22 особи, що більше від минулорічного втричі.

     Як наслідок кризи – і нестабільність роботи значної кількості підприємств таких галузей, як будівництво, промисловість будматеріалів, сільське господарство, наземний транспорт (залізничний), машинобудування та ін., упровадження ними режиму неповної зайнятості працівників. Результати опитування показали, що упродовж лютого ц.р. у режимі скороченого робочого дня (тижня) на підприємствах області працювали 7,6 тис. осіб. Простежується динаміка: у режимі скороченого робочого дня (тижня) у листопаді 2008 року працювало 5 тис. осіб, або 2,4% кількості штатних працівників, у грудні – 6,6 тис. (3,2%), у січні 2009 року – вже 13,7 тис. осіб (6,7 %). Якщо в листопаді 2008 року в адміністративних відпустках знаходилося 10,3 тис. осіб або 4,9 % чисельності штатних працівників, у грудні – 13,1 тис. (6,3%), то у січні вже 17,7 тисяч або 8,6 % чисельності штатних працівників.

     У лютому в режимі неповної зайнятості працювали такі підприємства: „Гроклін-Карпати“ у м.Ужгороді, СП „АЙСБЕРГ”, ТОВ „БЕРЕГ КАБЕЛЬ ГМБХ”, ст.Батєво Львівської залізниці , ТОВ „Нідан+“ (Берегівський район), „ТОВ "ПОЛІМЕР-ТЕХНІКА“, ДП „Воловецьке лісове господарство“ (Воловецький район), ВАТ „Ільницький завод МЗУ“, СП „Сандерс-Іршава ГмбХ“, ВАТ „Приборжавське ЗУБМ“ (Іршавський район), філія Мукачівської ДЕД (Мукачівський район), ДП „Ясінянське ЛМГ“ (Рахівський район), ДП „Санаторій „Полян“, ДП „Свалявське лісове господарство“, МПП „Апекс“, СУ „Свалява Газ“ (Свалявський район), „Солотвинський Солерудник“ (Тячівський район), ТОВ „Ядзакі Україна”, підприємства “Укрзалізниці” (Ужгородський район), ТОВ „Хуст-Фільц“ (Хустський район) та інші.

     Уведення в дію з 13січня ц.р. Закону України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення”, яким було розширено перелік осіб, що вважаються зайнятими, суттєво зменшило обсяги реєстрації незайнятих громадян у центрах зайнятості області: протягом двох місяців ц.р. зареєстровано 6,5 тис. шукачів роботи проти 7,2 тис. у січні-лютому і 5,2 тис. у грудні 2008 р.

     Станом на 1 березня ц.р. чисельність незайнятих громадян на обліку в обласній службі зайнятості становила 23,7 тис. осіб (торік за відповідний період – 18,9 тис.). Серед них, як і у попередні роки, переважає сільське населення – 15,6 тис. осіб або 67% загальної чисельності безробітних (на 01.03.2008 р. – 13 тис. або 70,9%).

     Зусилля служби зайнятості спрямовувалися на виконання заходів Програми зайнятості населення краю на 2008–2009 рр. та на підвищення якості обслуговування безробітних і роботодавців, зменшення терміну укомплектування наявних вакансій і новостворених робочих місць (порівняно з відповідним періодом 2008 р. цей показник зменшився з 12 до 8 днів), підвищення готовності безробітних до мобільної зміни робочого місця та видів зайнятості, надання їм психологічної підтримки, соціальний захист осіб, які є неконкурентоспроможними на ринку праці, посилення взаємодії зі сторонами соціального діалогу.

     – До речі, громадські роботи стають дедалі популярніші, чи ні?

     – Так, оплачувані громадські роботи – це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації і виконуються на договірній основі. З вересня є можливість виконання цих робіт по кваліфікованих видах трудової діяльності. Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільно корисну спрямованість і сприяти соціальному розвитку регіону. Вони організовуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (№ 839 від 10.09.2008 р.) „Про затвердження Положення про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт та про визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України“.

     Громадські роботи, насамперед, організовуються для осіб, які не мають роботи; осіб, зайнятих трудовою діяльністю, які виявили бажання працювати у вільний від основної роботи час; учнівської та студентської молоді, яка виявила бажання працювати у вільний від навчання час; пенсіонерів та інвалідів.

     Як ішлося вище, із 13 січня ц. р. вступив у силу Закон України „Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення“. Згідно з ним для громадян, які не мають професії, або тих, що займали робочі місця, які не потребують спеціальної підготовки та перебувають на обліку як безробітні більше 9 місяців, а також для осіб, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 12 місяців) перерви (крім громадян передпенсійного віку), підходящою роботою також вважається участь в оплачуваних громадських роботах. Серед переваг оплачуваних громадських робіт слід відмітити те, що вони приносять потрійну користь: громаді, на користь якої вони проводилися, незайнятому населенню та наповнюють бюджети усіх рівнів.

     Для незайнятого населення вони дають можливість для тимчасової зайнятості, тимчасового заробітку, збереження мотивації до праці, допомогу в адаптації у трудових колективах, відіграють роль випробувального строку.

     Обласна служба зайнятості має суттєві здобутки у цьому напрямку своєї роботи. Так, у 2008 році для організації оплачуваних громадських робіт центри зайнятості уклали з підприємствами, організаціями та установами 1393 договори. У громадських роботах брали участь 8302 особи, в т. ч. 8288 – безробітних. Річне завдання обласної Програми зайнятості виконано на 105,2%.

     За результатами проведення тимчасових робіт на постійне місце роботи працевлаштовано 1487 безробітних, що складає 18 % від загальної кількості залучених осіб. У числі залучених до громадських робіт: жінки - 5612, молодь у віці до 35 років – 2115, молодь у віці до 18 років – 64, особи з обмеженими фізичними можливостями – 38, учні 9-11 класів – 12 осіб. Крім цього, серед направлених безробітних 6852 – жителі сільської місцевості, в т.ч. 3125 осіб – жителі гірських населених пунктів та 226 – особи із числа сімей, де двоє і більше осіб – безробітні.

     Про суспільну корисність та потребу організації і проведення цих робіт свідчать статистичні дані. Завдяки організації оплачуваних громадських робіт, які фінансуються за рахунок коштів роботодавців, торік утричі зросла кількість залучених осіб та у 1,2 рази більше коштів витрачено на їх оплату праці, ніж у 2007 році. Безробітні працювали на роботах з виробництва цегли, з переробки та консервування овочів і фруктів, на сільськогосподарських роботах, виконували підсобні роботи на промислових підприємствах.

     Кожного року збільшується кількість центрів зайнятості, які завдяки плідній співпраці з органами місцевого самоврядування, спільно організовують громадські роботи, що фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. У 2008 році в порівнянні із позаминулим роком у 2,1 рази зросла кількість направлених осіб та у 1,6 рази зросла сума виділених коштів на їх проведення з місцевих бюджетів. Найбільше коштів із місцевих бюджетів було виділено у Тячівському та Мукачівському районах – по 50 тис. грн., у Виноградівському – 25 тис. грн., у Міжгірському – 20 тис. грн.

     За кошти бюджетів в основному проводився благоустрій та озеленення територій населених пунктів, кладовищ, зон відпочинку і туризму, придорожніх смуг, озеленення парків і скверів, ліквідація стихійних сміттєзвалищ і вивіз сміття.

     Основна кількість залучених осіб до громадських робіт фінансувалася за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що складало 81,8% від загальної кількості використаних коштів. За рахунок коштів цього Фонду безробітні проводили роботи з благоустрою та озеленення територій населених пунктів, підсобні роботи при проведенні ремонту або реконструкції об’єктів соціальної сфери – 101 дошкільного та шкільного закладів області, за договорами укладеними з Територіальними центрами обслуговування пенсіонерів, Товариствами „Червоного Хреста України“, сільськими радами здійснювали догляд за особами похилого віку, а також догляд за хворими в закладах охорони здоров’я в кількості 1519 осіб, впорядкування місць меморіального поховання, які мають офіційний статус.

     В Ужгороді безробітні були направлені допомагати Ужгородській організації товариства „Червоний Хрест України“. Вони доглядали 326 громадян похилого віку, пенсіонерів, інвалідів, непрацездатних громадян. У Медико-реабілітаційному центрі „Дорога життя“ доглядали за дітьми із вадами опорно-рухового апарату, мовними розладами. Також проводилися роботи в Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й.Бокшая.

     У Мукачеві такі ж роботи проводилися у територіальному центрі обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (у Мукачівській організації товариства „Червоний Хрест України“ ), допомагали відновлювати та ремонтувати Історичний музей “Паланок”.

     Роботи силами безробітних проводилися і на об’єктах соціальної сфери, охорони здоров’я, пам’ятників історії та культури.

     Слід зазначити, що шляхом відрахувань податків із заробітної плати безробітних, отриманої за виконання громадських робіт, до місцевих бюджетів поступило біля 420 тис. грн.

     На сучасному етапі оплачувані громадські роботи – один із вагомих чинників, що знімає соціальну напругу на ринку праці, сприяє соціально-економічному розвитку регіону, а також, з огляду на індивідуальну працю, дозволяє не тільки тимчасово поліпшити матеріальне становище безробітних, але й запобігає професійній та соціальній деградації, підвищуючи перспективи їх включення в трудову діяльність.

     – Нині провідні держави світу переймаються питанням дефіциту кваліфікованих кадрів. Україна має таку ж проблему, оскільки чимало фахівців щороку виїжджало на заробітки у чужі краї. Як змінити ситуацію?

     – Питання слушне. Справді, донедавна в дефіциті були фізики, програмісти, а згодом з'’явився величезний попит на генетиків, бо людство забагло безсмертя, принаймні, теоретичного. Провідні наукові центри, передусім США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Іспанії, розробили потужну програму пошуку талантів, які могли б зробити прорив у перспективних галузях. І взялися запрошувати на симпозіуми та на стажування з усіх країн світу науковців, фахівців різних галузей, експертів, призначати хороші гранти. І вони досягли своєї мети.

     Сьогодні стали дефіцитними в Україні вже й робітничі професії. Важко знайти кваліфікованих зварювальників, слюсарів і т.д. Тому світовий досвід показує, що найефективніший метод боротьби з дефіцитом кадрів – це створення робочих місць, гідних умов праці та пристойна зарплатня. У цьому руслі ми й повинні рухатись. Іншого не дано.

Теги: Ужгород, Мукачево, зайнятість, ринок праці, безробітні, Олег Адамчук

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати