Назва цього свята говорить сама за себе. Та в народній уяві це асоціюється як зустріч Зими та Весни. Проте церква таке співставлення відкидає.
Для довідки.
Відзначення Стрітення започаткували у другій половині четвертого століття. За свідченням сучасників, правилося тоді "з найбільшою урочистістю, наче на Великдень". На іконі Стрітення зображують Дитятко Ісуса, Богородицю, праведника Симона, пророчицю Анну і святого Йосифа. На Стрітення у церквах освячують воду та свічки. Особливу силу має стрітенська свічка, яка захищає від грози та пожеж. Саме її дають людині, коли вона йде в останню путь. Стрітенська вода захищає від "дурного ока", нею лікують, натирають хворі місця. За народними прикметами, "Як на Стрітення капає зі стріхи - не найдеться з літа потіхи", "Дуй не дуй, не до Різдва йде, а до Великодня".