Михайло Порада: «Закарпаття може отримати цікавий українсько-словацько-польський митний трикутник, який привертатиме увагу європейських туристів»

Михайло Порада

З нагоди свята ми вирішили поспілкуватися з професіоналом митної справи, досвідченим керівником Ужгородської митниці Михайлом Порадою, щоб дізнатися, чим живуть і переймаються закарпатські митники.
— Михайле Юрійовичу, нарешті запрацював новий вантажний термінал «Ужгород», тож чи збільшився штат працівників поста і чи має термінал усе необхідне технічне обладнання для виявлення контрабанди та інших порушень митного законодавства?
— Ми давно чекали на цю приємну подію. Завершено будівництво під’їзного шляху і 14 червня розпочато митне оформлення вантажного автотранспорту в новому комплексі. Звичайно, це вимагає нових підходів до організації роботи і, власне, передбачає збільшення штатної чисельності. Наразі це є проблемою, бо на новостворений термінал ми перейшли з попередньою кількістю особового складу, тоді як у напрямку в’їзду-виїзду залишаються досі вільні робочі місця. На митний пост «Ужгород» потребуємо понад тридцять нових працівників. Звісно, для цього потрібно знайти відповідні кваліфіковані кадри, і ми над цим працюємо. Щодо штатного розпису на наступний рік, то хочемо його розширити ще на сотню працівників.
Стосовно оснащення, то в пункті пропуску «Ужгород—Вишнє Нємецке» використовується окремий бокс для поглибленого огляду вантажів, якого раніше не було. Водночас проблема з оснащенням зберігається. Але до кінця року мають надійти відповідні кошти і плануємо забезпечити митний пост скануючими установками, системами зчитування номерних знаків зі створенням так званих «фільтрів пункту пропуску».
— Хто і коли фінансуватиме другу чергу реконструкції пасажирського напрямку м/п «Ужгород»? Скільки потрібно коштів та часу, аби Україна змогла достойно приймати гостей на Євро-2012?
— Наразі ведеться інтенсивний пошук джерела фінансування реконструкції пасажирського напрямку. В першу чергу розглядається новий європейський інструмент — Міжнародна програма технічної допомоги «Європейське партнерство та добросусідство», яка пов’язує між собою Україну, Угорщину, Румунію та Словаччину. Отож маємо надію на перший пілотний проект для України в цьому напрямку. Також є можливість фінансування з державного бюджету. Для цього Ужгородська митниця вже розробила проектно-кошторисну документацію на реалізацію другої черги. Якщо ми захистимо цей проект до кінця поточного року, то зможемо отримати кошти з державного бюджету. Щодо вартості такої реконструкції, то у 2006 році її оцінювали в сім мільйонів євро.
— Нещодавно була підписана угода зі Словаччиною про малий прикордонний рух, тож чи планує митниця найближчим часом відкрити нові пункти пропуску?
— Угода про малий прикордонний рух не впливає на процедуру здійснення митного контролю та митного оформлення. Єдине, чого ми очікуємо, — це збільшення кількості громадян та транспортних засобів, які перетинатимуть українсько-словацький кордон (понад 400 тисяч чоловік). Наразі словаки змінюють свою інфраструктуру на українсько-словацькому кордоні. Так, із вересня цього року ними прийнято рішення про закриття на повну реконструкцію пункту пропуску «Малий Березний—Убля». Якраз у цей період набуває чинності угода про малий прикордонний рух, тому очікується значне збільшення потоку громадян у пункті пропуску «Ужгород—Вишнє Нємецке». Для уникнення ускладнень у роботі пункту пропуску «Ужгород» на період реконструкції буде переміщено весь особовий склад митного поста «Малий Березний». Також триває робота з введення в дію нових пунктів пропуску. Мова йде про другий потужний пункт пропуску для всіх видів транспорту «Соломоново—Черна над Тисов» (Ужгородський район) — в режимі спільного контролю на словацькій території — та «Забрідь—Улич» (Великоберезнянський район) для велосипедистів і пішоходів.
Крім того, розглядається питання побудови пункту пропуску «Лубня—Волосате» на українсько-польському кордоні. В такому разі Закарпаття може отримати цікавий українсько-словацько-польський митний трикутник туристичного напрямку, який привертатиме увагу європейських туристів.
— Які суттєві нововведення відбулися в митному законодавстві останнім часом? Що слід знати громадянам, які найближчим часом захочуть придбати автомобіль за кордоном?
— На сьогодні маємо щонайменше два суттєві нововведення, які вплинули на процедуру здійснення митного контролю та оформлення. Перше те, що 16 травня Україна вступила до СОТ і це відчутно вплинуло на обсяги переміщення товарів та на наповнення митницею Державного бюджету. Значною мірою лібералізовано податковий тиск щодо товарів, які ввозяться суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, жорсткішими стали умови оподаткування та пропуску товарів, що ввозяться громадянами. Відповідно це позначилося і на нашій роботі. Так, за останні два місяці ми відчували певні проблеми з напов­ненням державного бюджету. Неторговий обіг (податки та збори, які стягуються з громадян на державному кордоні) складає по митниці 20—25 % усіх платежів, торговий (збори від експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності) — 75—80 %. Тож за дуже короткий період ми втратили значні суми податків та зборів, які стягувалися з товарів і предметів, що ввозилися громадянами через пункти пропуску на державному кордоні. Однак на сьогодні ситуація вже стабілізується. Збільшилася кількість імпортних операцій, що, звичайно, сприяє наповненню державного бюджету.
Друге нововведення — з 24 червня набувають чинності вимоги наказу Державної митної служби № 229, де визначено інший порядок оформлення транспортних засобів, які ввозяться громадянами для вільного користування. Це означає, що завершення митного оформлення зі сплатою всіх податків та зборів відбуватиметься на внутрішніх митних постах за місцем постійного проживання громадян, які ввозять транспортні засоби. Вони можуть здійснити оплату заздалегідь, якщо нададуть нам інформацію про марку, модель, об’єм двигуна, рік виробництва транспортного засобу. Впевнений, що якихось серйозних ускладнень для громадян, які захочуть придбати транспорт за кордоном, не буде. На Закарпатті єдиним місцем оформлення транспортних засобів визначено зону діяльності Ужгородської митниці. Це пов’язано з необхідністю взаємодії з органами Державної автомобільної інспекції. Найближчим часом буде прийнято нові розпорядження разом з Міністерством внутрішніх справ. Процедура визначення коду товару, сплати платежів, ідентифікації транспортного засобу здійснюватиметься спільними групами.
— Чи існують схеми заниження митної вартості й як з цим боретеся?
— Базою оподаткування товару є його митна, а не фактурна вартість. Митна вартість товару напряму залежить від країни його походження, коду, виробника, умов поставки та багатьох інших чинників. Встановлення реальної митної вартості товару на момент здійснення митного оформлення і, відповідно, забезпечення повноти його оподаткування — наріжний камінь сьогоднішніх буднів кожної митної установи, основний напрямок діяльності. Вже в поточному році Ужгородська митниця збільшила митну вартість товарів, які ввозилися в режимі імпорту, на 78 мільйонів гривень. Відповідно й ефективність від цього як додаткові надходження податків та зборів перевищила 25 мільйонів гривень, спрямованих до бюджету.
— Михайле Юрійовичу, які нарікання на адресу митників звучать на телефон довіри від перевізників. Можливо, вам доводиться чути певні скарги на особистому прийомі громадян?
— Скарги є. Нарікають, в основному, на черги в пунктах пропуску, затягування процедури митного оформлення. Скажу, що інформація, яка надходить, є досить різноманітною. Думаю, проблема полягає в тому, що громадяни не завжди розуміють, що функції митної служби — конт­рольні, а вимоги чинного митного законодавства встановлені відповідними законодавчими актами та є обов’язковими для всіх. Значна частина звернень стосується компетенції суміжних та конт­рольних служб, задіяних на кордоні, але чомусь спрямовується до нас. З метою попередження конфліктних ситуацій та з огляду на той факт, що переважна частина звернень надходить від громадян України, які постійно чи тимчасово проживають за кордоном, ми систематично звертаємося до відповідних дипломатичних установ України за кордоном та надсилаємо інформацію про всі митні нововведення.
— Минулого року в інтерв’ю нашій газеті ви сказали, що митники найближчим часом матимуть свій оздоровчий комплекс поблизу санаторію «Синяк». Чи відведено вже землю та чи виділено кошти під забудову?
— Звичайно, потреба в будівництві оздоровчого комплексу для митників та членів їхніх сімей на Закарпатті є. Наразі Державна митна служба має у своєму розпорядженні лише один профільний санаторій, який розташований на березі Чорного моря. Однак є необхідність у різноплановому відпочинку, оздоровленні працівників не лише влітку, а протягом усього календарного року, тим більше, що «профільні» захворювання митників — серцево-судинні та пов’язані з органами руху. Тож виникла ідея зі створення профільного санаторію в Карпатах. Питання досить складне, воно ще не вирішене, оскільки вимагає значних коштів та серйозних організаційних рішень. Але, сподіваюсь, ідея таки буде реалізована.
— Наступного тижня митники святкуватимуть сімнадцяту річницю створення Державної митної служби України. Щиро вітаємо вас зі святом. Що би ви хотіли побажати своїм колегам?
— Дякую за привітання. Приємно скористатися такою нагодою і привітати всіх своїх колег із Ужгородської, Чопської та Виноградівської митниць з професійним святом. За нашої важкої, напруженої праці, яка вимагає витримки та професіоналізму, бажаю спокійної та стабільної роботи, хорошої працездатності для виконання тих завдань, які ставляться перед нами державою. Також бажаю лише гарного настрою, позитивних емоцій та поваги від людей.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати