Віктор Шостак: Позачасові цінності творінь музеєзнавця

Протягом майже тридцятирічної творчої діяльності ансамбль «Ужгород» своїм багатющим фольклорним репертуаром, задушевним виконанням та мистецькою красою здобув симпатії не лише глядацької аудиторії, але й визнання та високу оцінку творчих здобутків вимогливих фахівців-мистецтвознавців. Його натхненним сценічним виступам на різних відповідальних мистецьких форумах гаряче аплодували не лише в Україні, але й у Словаччині, Угорщині, Польщі, Росії, Румунії, Австрії, Італії, Німеччині, Хорватії та інших країнах.

Організація і творча діяльність народного фольклорно-етнографічного ансамблю «Ужгород» стала своєрідною ілюстрацією багатющої та універсальної народно-мистецької практики завідувача відділу народного мистецтва та етнографії Закарпатського обласного краєзнавчого музею Віктора Шостака. Водночас він глибоко переконаний, що в досягнутих успіхах колективу велика заслуга всіх учасників ансамблю, яких єднає в єдину творчу сім’ю безмежна та щира любов до народної пісні та музики.

Принагідно слід зазначити, що до своєї історико-музейної діяльності відомий нині етнограф і етномузиколог подолав досить багату освітню, творчу і трудову стезю, навчаючись в Ужгородському державному музичному училищі імені Д.Є.Задора, на історичному факультеті Ужгородського державного університету та працюючи артистом Державного заслуженого Закарпатського народного хору. Його зусиллями організовано науково-пошукові експедиції у найвіддаленіших куточках краю по збору рідкісних етнографічних предметів старовини, влаштовані постійнодіючі тематичні виставки традиційних народних інструментів, народного одягу, вишивки, кераміки та багатьох інших історичних знахідок, а його науково-аналітичні дослідження окремих складових частин матеріальної і духовної культури Закарпаття озвучувались автором на багатьох всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях, симпозіумах, публікувались у наукових збірниках, часописах, різних засобах масової інформації.

Та все ж домінуючою частиною його багаторічної пошукової і науково-дослідницької праці стало вивчення закарпатських народних інструментів та інструментальної музики різних етнічних частин населення – русинів-українців, угорців, румунів. Матеріали науковця про етнокультуру Закарпаття публікувались у багатьох країнах світу, а дослідження питань традицій побутування народних музичних інструментів, архаїчних форм інструментального музикування, багатства музичного інструментарію наших краян стали основою його унікальної книжки під промовистою назвою «Цінності, що виходять за межі часу», що вийшла друком у видавництві «Карпати». Допитливий читач знайде тут опис історії виникнення і побутування дримби, трембіти, троскотала (деркача), скрипки (гуслів), бубна, бербениці, цимбалів, флояри, сопілки, дудки, волинки та інших рідкісних народних музичних інструментів, які протягом багатьох століть формували інтонаційно-темброву модель (звуковий ідеал), притаманну локально-етнографічним групам населення Закарпаття.

Про клопітку працю дослідника при висвітленні ним окремих моментів виникнення і побутування архаїчних форм інструментального музикування на Закарпатті свідчить і його посилання на наукові дослідження у цій сфері таких відомих науковців, як Володимир Гошовський, Бейла Барток та інших. Винятково важливу наукову і мистецьку цінність становлять розділи видання про єдність слова і музики у фольклорі Закарпаття, про музичні інструменти і музичну комунікацію в пастушій традиції краю, про типи закарпатських народних інструментальних ансамблів, про роль народного інструментарію у місцевих традиційних обрядах …

Опублікована наукова праця В.Шостака розкішно проілюстрована світлинами. Окрім згаданого ансамблю «Ужгород», у ній подані відомості та фото-фіксажі про знаменитий народний оркестр гуцульських народних інструментів Рахівщини, керівником якого свого часу був талановитий музикант і диригент Михайло Мокану, троїстих музик із сіл Щербовець Воловецького, Горінчово і Драгово Хустського та Луги Рахівського районів,  а також про народні оркестри гудаків Тячівщини з  цимбалістом-віртуозом Петром Вередюком. Відрадно відмітити, що надзвичайно високу оцінку науково-дослідницької і практичної діяльності митця та музеєзнавця, як і його книги, дав доктор мистецтвознавства, професор, академік, заслужений діяч мистецтв України та Польщі, композитор, член Міжнародної Ради традиційної музики ЮНЕСКО Ігор Мацієвський у вступній статті «Універсалізм творчого вияву», назвавши книжку В.Шостака «…своєрідною міні-енциклопедією Закарпаття». Згадана публікація, що вийшла за сприяння та фінансової допомоги адміністрації Закарпатського обласного краєзнавчого музею (директор В.Шеба), стане у пригоді не лише для музейних працівників, але й широкого загалу мистецтвознавців Закарпаття і всієї України.

Свою багаторічну музейну творчу працю автор присвятив своїй дружині Любові Олександрівні. Що ж, це чудовий подарунок і для найближчої та найдорожчої людини, і для нашої вітчизняної культури.

Теги: Шостак, фольклор

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати