Західні союзники Путіна. ЙОББІК

В Угорщині, наприклад, Путін взяв під своє крило партію «Йоббік» (Jobbik). «Йоббік» є третьою за величиною партією в країні, а деякі її прихильники носять форму нацистського типу, використовують антисемітську риторику і також висловлюють заклопотаність з приводу ізраїльської «колонізації» Угорщини. Ця партія отримує вигоду від зростаючої підтримки націоналістичної економічної політики, яка розглядається як протидія непопулярної політики жорсткої економії і проведеної в останні роки в Угорщині економічної лібералізації. Росія найактивнішим чином має намір скористатися такого роду настроями. У травні 2013 року пов'язані з Кремлем праві російські націоналісти з престижного Московського державного університету запросили голову цієї партії Габора Вона (Gabor Vona) для того, щоб він виступив там з промовою. На веб-сайті партії «Йоббік» цей візит був охарактеризований як «найважливіший прорив», який ясно «продемонстрував, що російські лідери вважають партію своїм партнером». Насправді поширюються наполегливі чутки про те, що подібний ентузіазм партії «Йоббік» оплачується в російських рублях. Крім того, ця партія постійно критикує «євроатлантичні зв'язки» Угорщини, а також Європейський Союз. А зовсім недавно її представники назвали проведений в Криму референдум «зразком для наслідування», і це небезпечні слова для країни, яка має значну кількість співвітчизників в Румунії і в Словаччині. Створюється враження, що партія «Йоббік» бачить у новій етнічній політиці Путіна чимало спільного зі своїм власним ревізіоністським націоналізмом.

Зв'язки Кремля з французьким вкрай правим Національним фронтом також стають все міцнішими. Лідер партії Марін Ле Пен (Marine Le Pen) відвідала Москву в червні 2013 року на запрошення голови Державної думи Сергія Наришкіна, близького соратника Путіна. Вона також зустрілася з віце-прем'єром Дмитром Рогозіним і обговорила такі питання, що представляють взаємний інтерес, як Сирія, розширення Євросоюзу і одностатеві шлюби. На фінансованому Кремлем французькому онлайновому телеканалі ProRussiaTV є чимало редакторів, що мають тісні зв'язки з Національним фронтом, і вони використовують можливості цього порталу для підтримки думок, близьких до власних поглядів Національного фронту в галузі внутрішньої та зовнішньої політики. Національний фронт хоче замінити Євросоюз і НАТО пан'європейським партнерством незалежних держав, яке, між іншим, включає в себе Росію і моторами якого може стати тристоронній альянс Париж - Берлін - Москва. Прес-секретар лідера цієї партії Людовик Де Данн (Ludovic De Danne) нещодавно визнав результати проведеного в Криму референдуму і заявив в інтерв'ю радіостанції «Голос Росії», що  історично Крим є частиною матінки Росії». У тому ж інтерв'ю Де Данн зазначив, що минулого року він кілька разів відвідав Крим. Марін Ле Пен також відвідала Крим у червні 2013 року.

Список партій можна продовжити. Ви ще не забули «Золотий світанок» ( Golden Dawn), грецьку фашистську партію, яка в 2012 році отримала 18 місць в грецькому парламенті? Її члени використовують нацистську символіку на своїх зборах, підкреслюють важливість вуличної боротьби, а також виспівують грецьку версію гімну нацистської партії. Влада посадили у в'язницю Нікоса Міхалоліакоса (Nikos Michaloliakos), її лідера, а також позбавила її депутатів парламенту політичного імунітету, а потім пред'явила їм звинувачення в організованому насильстві. Однак прихильники цієї партії продовжують виходити на вулиці. «Золотий світанок» ніколи не приховував своїх тісних зв'язків з російськими ультраправими, і, як вважають, ця партія отримує кошти з Росії. Один з пов'язаних з «Золотим світанком» веб-сайтів повідомив про те, що Міхалоліакос, перебуваючи у в'язниці, навіть отримав лист від професора Московського державного університету і колишнього кремлівського радника Олександра Дугіна, одного з авторів ідеології путінського «євразійства». Саме Дугін приймав лідера партії «Йоббік» Вона, коли той відвідував Москву. У своєму листі Дугін висловив підтримку геополітичної позиції «Золотого Світанку» і попросив встановити відкриту лінію комунікацій між «Золотим Світанком» і його дослідним центром в Москві. Нью-йоркський сайт «Золотого Світанку» повідомляє, що Міхалоліакос «однозначно висловився на підтримку цього альянсу і співпраці з Росією, а також проти «військово-морських сил» «атлантистів».

Нарешті, депеша, що стала за допомогою WikiLeaks надбанням громадськості, свідчить про те, що вкрай права болгарська партія «Атака» має тісні зв'язки з російським посольством. Повідомлення про те, що росіяни фінансують «Атаку», поширюються вже багато років, однак вони жодного разу до цього не були підтверджені. Разом з тим свідчення ентузіазму з приводу зовнішніх цілей політики Росії доступні всім для ознайомлення. «Радіо Болгарії» 17 березня повідомило про те, що парламентська група партії «Атака» «наполягає на визнанні Болгарією результатів референдуму в Криму і його приєднання до Російської Федерації». Тим часом лідер партії Волен Сидеров ( Volen Siderov ) постійно закликає Болгарію накласти вето на пропозицію про введення економічних санкцій проти Росії.

У доповненні до вельми галасливої ​​кампанії на підтримку російської анексії Криму всередині Євросоюзу «Йоббік», Національний фронт і «Атака» направили своїх спостерігачів до Криму під час проведення референдуму (те ж саме зробили Австрійська народна партія, бельгійська партія «Фламандський інтерес» ( Vlaams Belang ), італійські «Вперед, Італіє! » (Forza Italia!) і «Північна ліга» (Lega Nord), польська «Самооборона», а ще там були представники декількох вкрай лівих партій, серед яких помітно виділилася німецька партія «Ліві»). Їх акція була організована розташованою в Росії «Євразійською радою за демократію і вибори», вкрай правою НКО, що «протистоїть західній ідеології». Згідно з опублікованими на її веб-сайті даними, ця організація спеціалізується в галузі моніторингу при проведенні виборів в «самопроголошених республіках» (Абхазія, Придністров'я, Нагірний Карабах), що мають тісні зв'язки з Москвою.

Теплі стосунки уряду Путіна з європейськими ультраправими виглядають щонайменше дивними з урахуванням його негативного підходу до «нацистів» в керівництві України. Однак нелюбов Путіна до українських «фашистів» не має ніякого відношення до ідеології. Вона пояснюється тим, що вони є українськими націоналістами. Українські партії «Свобода » і «Правий сектор», які можуть досягти непоганих результатів на виборах на Україні в період після Віктора Януковича, виступають за незалежність країни, яка, на думку Путіна, не повинна існувати окремо від Росії.

Підтримка з боку Росії крайніх правих в Європі також меншою мірою відноситься до ідеології, і більшою мірою пов'язана з бажанням дестабілізувати європейські уряди, запобігти розширенню Євросоюзу, а також допомогти прийти до влади дружньо налаштованим по відношенню до Росії урядам. У цьому сенсі деякі європейські країни можуть перебувати всього лише на відстані одних невдалих виборів від катастрофи. У міру зростання підтримки, що надається партії «Йоббік», антидемократичний правоцентристський уряд прем'єр-міністра Віктора Орбана (Viktor Orban) істотно зміщується вправо, і недавно він підписав велику угоду з Росією в галузі атомної енергетики. Росія планує надати Угорщині кредит у розмірі 10 мільярдів євро для будівництва двох нових атомних реакторів на АЕС в Паксе, що призведе до ще більшої енергетичної залежності Угорщини від Росії. Вона, лідер партії «Йоббік», має намір піти ще далі - він пропонує Угорщині вийти зі складу Євросоюзу і приєднатися до створюваного Росією Євразійського Союзу.

Вибори до Європейського парламенту, призначені на кінець травня, як очікується, призведуть до значного зміцнення позицій ультраправих партій. Слабка економіка, яка була ще більше ослаблена проведеної Європейським центральним банком політикою жорсткої економії, привела до значного зростання підтримки правих партій серед виборців. Опитування громадської думки, що проходять сьогодні, показують, що крайні праві партії у Франції і в Голландії отримають більшість місць у своїх національних делегаціях. Брюссельські стратеги стурбовані тим, що 20% членів нового Європейського парламенту можуть бути пов'язані з партіями, охочими скасувати Євросоюз, і ці показники вдвічі більші за ті, які відзначаються в даний час. Подібні результати можуть привести до вимикання з узгоджених дій якого-небудь європейського уряду, що може бути порівняне з розладами у Вашингтоні і що може завдати серйозного удару по зусиллях, спрямованих на розширення Європейського Союзу та на протидію російському експансіонізму.

Дивно думати, що путінська стратегія, що передбачає використання вкрай правих екстремістських партій для підбурювання до деструктивних дій з подальшим використанням сформованої ситуації (як це було в Криму), може також виявитися ефективною в Південній і Західній Європі. Дивно також те, що деякі крайні праві партії в Європейському парламенті, які щодня докладають зусиль для делегітимації Європейського Союзу і число яких збільшується, можуть фінансуватися Росією. Однак імовірність такого роду не слід відкидати. Росія, можливо, скоро отримає можливість підірвати Євросоюз зсередини.

Для протидії російським задумам європейські лідери повинні почати публічне розслідування справ, пов'язаних із зовнішнім фінансуванням крайніх правих політичних партій. Якщо великі зв'язки з Росією будуть виявлені, то потрібно буде зробити ці факти надбанням громадськості, а потім запровадити санкції проти Росії, в результаті яких Москві стане складніше надавати такого роду підтримку. Проєвропейські партії повинні знайти способи мобілізації виборців, сумновідомих своїм небажанням голосувати на виборах до Європейського парламенту. Європа повинна переглянути політику жорсткої економії, яка викликає все більше невдоволення у багатьох європейців і змушує їх підтримувати правих, які виступають з антисистемних і антиєвропейських позицій. Хоча Німеччина заборонила участь у виборах правих партій, інші країни цього не зробили. При цьому сама Німеччина, ймовірно, недооцінила той збиток, який завдає європейському проекту політика жорсткої економії і тому повинна тепер переглянути те, яким чином її надмірне скорочення бюджету, монетарна обережність і експортний профіцит впливають на формування політики в решті Європи.

Виклик, кинутий Путіним Європі, слід сприймати серйозно. Замість того, щоб захоплювати інші території у себе на задньому дворі, він, можливо, в кінці травня буде терпляче спостерігати з боку за тим, як проросійськи налаштовані крайні праві партії здобудуть ефектну перемогу на виборах до Європейського парламенту. Ці вибори здатні послабити Європейський Союз і наблизити до влади крайніх правих друзів Росії.

Оригінал публікації: Putin's Western Allies

Теги: Йоббік, Jobbik, Росія, Путін

10 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати