Ігор Пилипчук, начальник Закарпатського УБОЗу: "Присягу на вірність Україні я приймав у Москві..."

- Чимало пам'ятних днів було в моєму житті, - розповідає колишній народний депутат України Ігор Пилипчук, якого нещодавно призначено начальником управління боротьби з організованою злочинністю - першим заступником начальника УМВС України в Закарпатській області. - Згадую і день прийняття присяги на вірність незалежній Україні. Це сталося 8 грудня 1991 року в Москві...

- ..?

- Я вчився тоді в академії МВС колишнього Союзу. А в докторантурі у цей час навчався Іван Білас (згодом народний депутат України, генерал-лейтенант - авт.). Він і привіз бланки присяги. Ми, 11 слухачів академії з України, без вагань заповнили їх - у т.ч. нинішній керівник закарпатської міліції Віктор Чепак і я. З нами вчився ще один закарпатець - Михайло Ийбер, але він служив тоді в Росії...

ДОВІДКА.

Полковнику міліції Ігорю Пилипчуку - 46 років. Народився він на Львівщині, трудову діяльність починав в одному з тамтешніх колгоспів. 1985 року закінчив юридичний факультет Львівського державного університету, працював в органах державної влади, а далі -- в ОВС. У1991-1993 роках навчався в Академії МВС СРСР, після чого очолював регіональний відділ БОЗ МВС України у Львівській області. 1998 року Ігоря Мар'яновича обрано народним депутатом України. У парламенті він обіймав посаду заступника голови Комітету боротьби з організованою злочинністю та корупцією, очолював депутатську групу "Україна-Польща". По закінченні депутатської каденції стає віце-президентом корпорації "Екомед" (Київ), а в березні ц.р. року повернувся в органи внутрішніх справ. Працював начальником УБОЗ УМВС України в Тернопільській області, а з липня ц.р. - перший заступник начальника закарпатської міліції, керівник УБОЗ УМВС. Нагороджений орденом "За мужність" 3 ступеня, Почесною Грамотою Верховної Ради України. З 2003 року він віце-президент Федерації легкої атлетики України.

"У ПАРЛАМЕНТІ ПОВИННІ ЗАСІДАТИ КВАЛІФІКОВАНІ ЮРИСТИ Й ЕКОНОМІСТИ"

- Ігоре Мар'яновичу, яка партія допомогла вам пройти у парламент?

- Тоді ще діяла змішана система. Я балотувався по Сокальському мажоритарному виборчому округу (Львівська область). Боротьба була напружена, мені опонували чимало відомих людей, зокрема Ярослав Кендзьор. За мене проголосували 40 тисяч виборців. До речі, я й досі залишаюся прихильником змішаної виборчої системи, бо за нинішніх умов у парламент проходять не ті люди, які там потрібні. Звідси й теперішній безлад у країні. Скажімо, в обраній 1998 року Верховній Раді над законами могли працювати 120-130 чоловік, всі інші або займалися особистими питаннями, або просто відсиджувалися. Переконаний, у парламенті повинні засідати кваліфіковані юристи й економісти або досвідчені професійні політики, здатні творити закони.

А що ми мали в парламенті останніх скликань? Відомий політик, колишній правоохоронець якось сказав мені: "Глянь, скільки у залі засідань Верховної Ради наших клієнтів"...

- А над якими законами доводилося працювати вам особисто?

- Я - автор семи законів, співавтор Кримінального кодексу України. Зокрема, розробляв законопроект про соціальний захист шахтарів, проблеми яких добре знав, оскільки часто спілкувався з гірниками Червонограда. Пригадується і боротьба за Кримінальний кодекс, урядовий варіант якого представляла Сюзанна Станік, я ж пропонував альтернативний. Верховна Рада "скомпонувала" остаточний варіант кодексу з обох наших законопроектів.

- А хто очолював тоді парламентський Комітет боротьби з організованою злочинністю і корупцією?

- Юрій Кармазін. Це тепер іноді представляють його як популіста, насправді ж це дуже кваліфікований юрист і порядна людина. У той час, до речі, мені доводилось регулярно контактувати з трьома людьми, яких я жартома називав "три К". Це -- Кармазін і колишні міністри Кравченко й Кірпа. Всі вони заслуговують людської поваги.

- Ви вникали і в міжнародне життя - очолювали парламентську групу "Україна-Польща"...

- Це була найбільша в Європі депутатська група. До її складу входило 107 народних обранців - на чотири більше, ніж у групі "Україна-Росія".

- А з ким із тодішніх закарпатських нардепів підтримували стосунки?

- З Іваном Баранчиком, Миколою Ковачем та іншими.

- До речі, Ігоре Мар'яновичу, в парламенті був колись ще один відомий Пилипчук. Такий з борідкою...

- Еге ж, Володимир Мефодійович. Дуже цікава людина. Ми з ним потім працювали в НВО "Екомед".

- Отже, після парламенту ви спробували сили у бізнесі...

- Власне, "Екомед" - не зовсім бізнесова структура. Це науково-фармацевтичне об’єднання, яке займалося розробкою і виробництвом засобів для спортсменів.

- Кажуть, ставши раз народним депутатом, людина вже не хоче розставатися з парламентським кріслом, будь-що знову проривається у Верховну Раду. Ви ж повернулися в органи внутрішніх справ...

КУЛЯ ЗАСІЛА В ХРЕБТІ...

- Я тривалий час залишався у резерві Міністерства внутрішніх справ, мені пропонували різні посади в ОВС та митних структурах. Але я з різних мотивів відмовлявся. І тільки наприкінці минулого року, коли запропонували посаду начальника УБОЗ УМВСУ в Тернопільській області, - погодився. Я люблю оперативну роботу. Маю чималий правоохороний досвід. Скажімо, у 1997 році особисто затримав Литвиненка, який скоїв низку резонансних убивств. За це нагороджений орденом "За мужність" 3 ступеня. Брав участь у розслідуванні нашумілої справи про вивезення українських дітей за кордон. Проводив слідчі дії у Канаді, Ізраїлі та інших країнах. Доводилось займатися і міжконфесійними проблемами.

- Чи правда, що у вас стріляли...

- Так, це було 1995 року у Львові. Напали на мене в під'їзді одного з будинків. Куля засіла в хребті. Цей збройний напад був пов'язаний з розслідуванням справи про незаконне усиновлення дітей.

- Про вас знято телевізійний фільм...

- Він називався "Марафон Ігоря Пилипчука". Зняла його у 2002 році нині покійна Ірина Роднянська -- відомий український режисер-документаліст.

- А як ви сприйняли пропозицію попрацювати на Закарпатті?

- Із задоволенням. Тим паче, що обсяг роботи УБОЗ на Закарпатті значно більший, ніж на Тернопільщині. Та й особовий склад цього закарпатського підрозділу удвічі більший, ніж у його тернопільському аналозі.

- І яке враження справило на вас управління БОЗ закарпатської міліції?

- Колектив має великий потенціал, який не використовується і на 50 відсотків. А чому - про це розповім через сто днів роботи.

- Кажуть, нова мітла по-новому мете. Чи збираєтеся щось міняти в УБОЗ УМВС?

- Час покаже. А наразі кожен співробітник отримав термін, аби довести, що він здатен справлятися з поставленими завданнями. До уваги братиму професійні здібності працівників, їх фізичний стан, наявність оперативного мислення і, головне, людські якості - чесність, порядність, чуйне ставлення до людей. До речі, під час моєї роботи в Тернополі жоден працівник тамтешнього УБОЗ не змінив місце служби, а резерв на заміщення посад зріс утричі.

- Ви попрацювали у кількох областях. Як, по-вашому, виглядає "закарпатська" організована злочинність?

- Закарпаття -- область транзитна, прикордонна. Багато організованих злочинних угруповань шукають тут плацдарм, втягуючи у протиправну діяльність і місцеве населення. Наприклад, до участі в обслуговуванні каналів нелегальної міграції. Крім того, закарпатці - люди працьовиті, отож здебільшого заможні. Це також приваблює "гастролерів" чи не зі всієї СНД. Плюс -- сприятливі кліматичні умови: сюди цілорічно приїжджають на відпочинок гості з різних куточків країни і навіть з-за рубежа. На жаль, далеко не всі з них - законослухняні й порядні люди. А відкритість кордонів дозволяє злочинцю заховатися в сусідніх країнах.

- До речі, Ігоре Мар'яновичу, недавно ви їздили в Київ у справах екстрадиції...

- Так, ми зустрічали літак з Португалії, пасажиром якго був наш співвітчизник, який свого часу скоїв чимало розбоїв і грабежів, а потім "заліг на дно" в далекій країні.

- У чому вбачаєте запоруку успішної боротьби з організованою злочинністю?

- Не люблю слово "боротьба": ми вже звикли скрізь боротися, навіть за урожай, хоча у більшості випадків досить просто сумлінно працювати. Криміногенну ситуацію взагалі і ситуацію з організованою злочинністю - зокрема, певен, можна поліпшити завдяки тісній співпраці між міліцією і СБУ, прокуратурою та іншими силовими структурами. Отож тепер цим і займаюся -- знайомлюся, налагоджую стосунки. Дуже добре й те, що закарпатська міліція чітко взаємодіє з Інтерполом, а також з поліціями сусідніх країн - Угорщини, Словаччини та Румунії.

"СПРОБУЮ ПОВЕРНУТИ НА СЛУЖБУ ПРОФЕСІОНАЛІВ..."

- Пане полковнику, якби вам випала така можливість, то що ви змінили б в
українській міліції і, зокрема, в системі служби БОЗ?

- Поліпшив би кадрову роботу. Наприклад, вважаю негативом часту зміну керівників вищого рівня, як і переїзди керівників на нове місце служби зі своєю командою. Як свідчить практика, нічого доброго це не дає. Крім того, зробив би все, аби повернути міліції довіру людей. Власне, цим і сам займатимусь. Наше завдання - не тільки розкривати резонансні злочини, але й жодне звернення людини не залишати поза увагою. Навіть якщо заява потрапила до нас, мовити б, не за "призначенням".
З приємністю хочу відзначити, що криміногенна ситуація на Закарпатті контрольована. Поліпшувати її можна з допомогою профілактичної роботи. Серед моїх особистих планів на новій посаді -- повернути в УБОЗ УМВС професіоналів, які вийшли на пенсію не за власним бажанням.

- А чи бували ви на Закарпатті раніше?

- Вперше відвідав область з батьками у 1970 році, дев'ятилітнім. Мені, пригадую, тут дуже сподобалося. Потім чи не щоліта як спортсмен тренувався в університетському таборі, що знаходився у Мукачівському районі, біля санаторію "Карпати". До речі, й весільну подорож з дружиною ми здійснили на Закарпаття. Бував тут і в службових справах, зокрема, як віце-президент Федерації легкої атлетики відвідував міжнародні змагання "Дружба", що традиційно проводилися в Ужгороді.

- Чи не збираєтеся перевозити сюди й сім'ю?

- Вже перевіз. Власне, до мене переїхала тільки дружина. Вона вже звикла до переїздів: куди я, туди й вона. Син Юліан, закінчивши економічний факультет Львівського національного університету, працює у Львові за фахом.

- І все ж, Ігоре Мар'яновичу, зізнайтеся наостанок, чи виношуєте якісь плани щодо повернення в парламент?

- При теперішньому законодавстві я не вір'ю, щоб професійний юрист чи економіст могли реалізувати свої можливості.. Але я оптиміст, отож переконаний, що не завжди так буде...

- Спасибі за розмову.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати