Як Українська держава фінансує закарпатський сепаратизм

Є на Закарпатті «Видавництво В.Падяка», яке позиціонує себе як найбільше «русинське» видавництво у світі. Його засновник -- Валерій Падяк є одним із ідеологів неорусинства на Закарпатті. У своїх книжках він послідовно заперечує український характер Закарпаття, називає возз’єднання краю з Україною «анексією» та «трагедією, що триває досі». Українців в області він нараховував лише 160 тисяч чоловік, хоча за переписом 2001 року українцями записалося на Закарпатті понад мільйон осіб. Попри відверто українофобські погляди, книжки видавництва Падяка досі спокійно видаються в Україні і продаються у книгарнях Ужгорода.

Ідеолог русинського сепаратизму Пол Маґочі і його пропагандист Валерій Падяк
Ідеолог русинського сепаратизму Пол Маґочі і його пропагандист Валерій Падяк

Ба більше, одним із найбільших спонсорів цього сепаратистського видавництва є… Українська держава. Точніше, Закарпатська обласна наукова універсальна бібліотека імені Федора Потушняка. Згідно переліку книжок на сайті видавництва В.Падяка, із 270 їхніх видань близько 90 здійснені на замовлення обласної книгозбірні. Себто, третина всіх книжок приватного видавця Падяка оплачена коштами з українського бюджету. Читаючи послужний список цього видавництва, спостерігаєш дивовижну картину: переважна більшість видань або сепаратистські, або бібліотечні. 

Доходить до парадоксів: у видавництві, що у своїх українофобських книжках навіть не хоче вживати офіційну назву краю -- «Закарпаття» чи «закарпатський», обласна бібліотека друкує ювілейний покажчик  про Карпатську Україну!

Чим пов’язана така прив’язаність до одного з двох десятків видавництв на Закарпатті, але єдиного у своїй нелюбові до всього українського?

А все пояснюється просто: дружина Валерія Падяка, Лариса Ільченко (Падяк), є працівником бібліотеки і водночас -- директором згаданого приватного видавництва. Таким чином державні кошти йдуть спрямованим потоком у приватну кишеню родини Падяків. Тут мали би виникнути питання у компетентних органів про зловживання службовим становищем з метою отримання особистої вигоди.

Ба, навіть у виданнях, що фінансує обласна бібліотека і які упорядковує його дружина, Валерій Падяк примудряється сіяти українофобію.  Так, у «Календарі краєзнавчих пам’ятних дат на 2017 рік» у своїх статтях він принципово не вживає означення «закарпатський» чи «Закарпаття», не кажучи вже про «український». Так, на сторінці 202 читаємо, що «Михаїл Ольшавський був невтомним культурним діячем Підкарпатської Русі епохи Просвітництва».  Як науковець, Валерій Падяк чудово знає, що термін «Підкарпатська Русь» з’явився далеко пізніше епохи Просвітництва . Це офіційна назва Закарпаття у 1919-1939 роках за часів Чехословаччини. Тому вживання його в контексті 18 століття є антиісторичним. Тут слід було застосовувати або тогочасну назву краю, або загальноприйняту сучасну.  Однак у часи Ольшавського усталеної назви краю ще не було.  Аби не писати сучасну офіційну назву Закарпаття, послідовний українофоб вживає «Підкарпатську Русь». І ця ідеологічна провокація проходить під маркою Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Теж саме можна сказати і про «видатного карпаторусинського історика Михайла Лучкая» (ст.202). У часи Лучкая не було терміну «карпаторусинський», а був «руський» чи «карпаторуський». Сам Лучкай свою граматику називає «слов’яноруською» . Слово «карпаторусинський» -- це вже новотвір часів Пола Магочі, головного ідеолога політичного русинства, який закликає  повсюдно замінювати означення «закарпатський» на «карпаторусинський».  Себто, воно носить виразно ідеологічне забарвлення.

В одній невеличкій статті про Емілія Кубека у згадуваному бібліотечному календарі Валерій Падяк вживає 25 (!) разів слова «карпаторусинський», «русинський», «карпаторусин»... (А чому не в кожному реченні?). Інакше як зомбуванням це не назвеш. Тільки це зомбування з виразно антиукраїнським духом і оплачене коштами українських платників податків.

Уявімо собі, що в Маріуполі  чи Запоріжжі кошти з управління культури спрямовуються у видавництво, що відкрито позиціонує себе найбільшим пропагандистом «Новоросії»? Маразм? А в Ужгороді – це реальність. 

У гібридній війні проти України інформаційна складова є однією з найголовніших. І найприкрішими є ті випадки, коли ми виступаємо в ролі «корисних ідіотів» для ворогів та ще й за власні кошти оплачуємо пропаганду проти самих себе.

Олександр Гаврош, Закарпаття онлайн.Блоги
05 жовтня 2017р.

Теги: Падяк, сепаратизм, русинство

Коментарі

Serhil Stepa 2017-10-13 / 13:22:54
Kolu, hakihecy, byde ob"ektuvna informacia pro stosynku mizh Zakarpattjami Yhorshunoju?

влад 2017-10-10 / 11:52:27
переконання продаються як будь який інший товар...особливо. коли хочеться добре їсти...тому - маємо те. що маємо

Еге ж 2017-10-07 / 23:28:40
Ще грантоїди не були чесними!
Кідь ся влада змінить, автор начне гойкати: слава русинам, мадярам, руським, полякам (потрібне підкреслити).

Землякові 2017-10-07 / 08:50:25
А чого це Гаврошу не вистачає популярності? Книжки видають (ще й за гонорари), пєси ставлять, фільми знімають, навіть у школі вивчають, статті викликають великий резонанс. Критикувати Падяка -- це не значить зводити особисті з ним рахунки. Але щоб це розуміти, треба мати бодай якийсь рівень національної свідомості, якої, вочевидь, вам бракує.

Земляк 2017-10-06 / 14:01:25
Гаврош завжди вирішує свої особисті стосунки за рахунок інших. Звичайно, треба про себе нагадати, бо втрачає популярність? Чому не став віч на віч з Магочі під час презентації книги в готелі "Ужгород". Чужими руками жар легше загрібати!

РУХ-інформ 2017-10-06 / 13:19:55
Автор продовжує акцентувати увагу на проявах не скритого сепаратизму- неорусинства. В наш час ведеться скрита війна не тільки на сході, а й фактично і на заході - прояв нетерпимості до процесу зміцнення і стверження української нації з боку угорці іїхніх союзників русинів. Такі осередки дезінформації, як видавництво "Падяка" та інші установи мають припинити роботу і має бути данна незалежна експертна оцінка.

Вуву 2017-10-06 / 06:00:08
Хто знає ... Чи ще тут магоч не докладається ... (По замовленню видавництва книг) ...
Як кажуть ... "Свій до свого ... По своє".

"Павлові" 2017-10-06 / 00:56:59
Що, Падяку, не вистачає духу підписатися власним іменем?

Ужгород 2017-10-06 / 00:56:46
Падяк давно мав постати в центрі уваги правоохоронців.Ні в одній країні не толерували би таку антидержавну діяльність.

Павло 2017-10-05 / 21:56:20
Таке враження , що читаєш передовицб з 1937. Ну не терпить автор ніяких інших поглядів крім власних. Типовий салініст. І цей погляд нетерпимості і є погляд в світле майбутне України. Боже бережи Україну від таких псевдопатріотів.

влад 2017-10-05 / 21:04:04
...Хіба? вважаю - це чітка, послідовна позиція Гавроша.

... 2017-10-05 / 20:27:44
бред сивої кобили

Марія 2017-10-05 / 19:45:38
Треба подати запит у СБУ. Офіційно. Створити комісію, куди б увійшла еліта краю (якщо така є), дати оцінку і БЕЗДІЯЛЬНОСТІ (якщо не потуранню) цього неподобства управлінню культури ОДА. І зрозуміти врешті-решт, що маму (Україну) від подібної нечисті має захищати і СБУ, і те ж таки управління. А покищо це робить, на жаль, кілька притомних людей, за що їм шана і хвала. Дякую, пане Олександре, що не мовчите.


Олександр Гаврош
Публікації:
/ 4Рік Августина Волошина
Як відомі українські письменники хотіли поселитися на Закарпатті
/ 2Як закарпатські москвофіли відстоювали єдність українців
/ 2Кошиці, Пряшів і Михайлівці
/ 3Підсумки 2023 року на Закарпатті
/ 2Перо і скальпель. До сороковин Івана Коршинського
/ 5Сергій Федака пише багатотомну "Історію України"
Ювілейний рік заслуженої артистки України Наталії Засухіної
/ 1Закарпатський вимір Сергія Архипчука
/ 8Закарпатський силач Фірцак-Кротон був засновником "Українського спортивного клубу" у Білках
Ужгородський "Міст з паперу"
/ 1Сенсація від Анатолія Кралицького
/ 29Три церковні календарі на одне мале Закарпаття
/ 3Феномен Дмитра Креміня
/ 8Що показав перепис у Словаччині?
/ 2Невгамовний Саркісьянц
/ 11Розчарування року
Трохи підсумків року
/ 36Звірства московської армії є її постійною ознакою
/ 41Чому Будапешт замовчує "свій" Голокост на Закарпатті?
/ 4Ювілеї в час війни
/ 11Чому Будапешт забув про 1956 рік?
Ужгород під час війни
/ 6Галина Белей: "Любомир був прикладом безкомпромісного служіння науці"
/ 9Що показав перепис у Чехії?
» Всі записи