Колишня заступниця директора будівельного тресту Оршуля Яблонська та інші мешканці будинку на Володимирській, 28 повідомили, що Ужгородська міська рада без їхньої згоди, відповідного громадського обговорення передала у приватну власність прибудинкову територію для будівництва і комерційної діяльності. Прибудинкова територія складається лише з дитячого майданчика площею 0,09 га. «Для нього, до речі, при будівництві нашого будинку спеціально був викуплений і знесений приватний будинок, — розповідає колишній працівник облвиконкому Федір Кирлик. — Там коштами жителів встановлені спортивні споруди, гойдалки, пісочниці для дітей, висаджено черешні, горіхи, айва, вишні, сакури. Поставлена і металева огорожа».
Не вселяє у серця жителів Володимирської великих надій і позиція Ужгородської міської прокуратури, яка дала відповідь на запит депутату Ужгородської міської ради С.О.Горбаню. Але сумнів, бачимо, виник і у прокурора І.Штефанюка: «Прокуратурою міста Ужгорода направлена вимога Головному управлінню Держкомзему в Закарпатській області щодо проведення перевірки правочинності надання Коціпак М.М. земельної ділянки площею 0,920 га по вул. Володимирській, б/н для облаштування будівельного майданчика строком до 29.12.2012 року. За результатами перевірки буде вирішене питання про подальше реагування».
«Відповідно до ч.2 ст.158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб…»
Прибудинкову територію площею 0,06 га, рішенням Ужгородської міськради — передана у приватну власність фізичній особі. Ділянка кілька разів перепродувалась і востаннє стала власністю М.В.Гутич із Перечина. У свою чергу, громадянка передала зазначену ділянку на підставі договору громадянину М.М.Коціпаку, якого згадує у своїй відповіді наш міський прокурор.
«Далі ж, — пишуть жителі до редакції, — поспішно, 30 грудня 2011 року мер В.Погорєлов надає дозвіл на оренду частини земельної ділянки площею 0,03 га, що залишилась від 0,09 га, на один рік для використання під будівельний майданчик. А вже 5 січня 2012 року начальник ДАБК В.Коблик надає дозвіл на будівництво на прибудинковій території не якогось кіоску, а… багатоповерхового будинку з підземними стоянками, зробивши це, на нашу думку, в порушення діючих будівельних, санітарних та протипожежних норм і вимог. Заручившись такою підтримкою та оперативністю чиновників, 16 січня цього року будівельники під керівництвом О.Комарницького (за нашою інформацією, є похресником В.Погорєлова), без установлення відповідного стенду з належною інформацією про підрядника робіт, призначення об’єкта та відповідної план-схеми, попереджень щодо техніки безпеки почала зводити огорожу навколо дитячого майданчика, складувати на землі різні будівельні матеріали, стверджуючи, що у них на всі ці дії є відповідні дозволи та узгодження. Нами, мешканцями будинку, було проінформовано будівельників, що всі їхні дозволи і рішення викликають сумніви, ми категорично проти зведення тут багатоповерхівки і звертаємося до суду про правочинність виділення земельної ділянки приватній особі та надання відповідних дозволів на будівництво.
На наші доводи вони не реагували, і тільки після втручання міліції взяли невелику перерву. Через декілька днів вони повторюють свої дії, а 26 січня, уже знаючи про заборону будівництва рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 24 січня 2012 року, знову намагаються встановити огорожу навколо прибудинкового майданчика, і тільки після повторного втручання міліціонерів ці роботи були припинені. Поводять себе молодики з викликом, провокують мешканців на конфлікт…»
Люди наразі, щоб не погрузати в наших судах, звертаються до міської влади і її очільника В.Погорєлова: «Позиція мешканців нашого будинку на Володимирській, 28 та двох багатоповерхівок, які розташовані поруч, а також приватних будинків, що теж прилягають до цього будинку, є одностайною: ми проти будь-якого будівництва на прибудинковій території, оскільки вона є зоною відпочинку для нас та наших дітей. Тільки в нашому будинку проживає понад 120 осіб, серед яких 40 пенсіонерів, 35 дітей, семеро важкохворих, ветерани праці та учасники бойових дій в Афганістані».
Думається, що звичайна логіка і соціальна справедливість мають опинитися на поверхні, а не під навалою чергової корупційної схеми, що нищить не тільки в Ужгороді нормальне життя, але і в усій Україні.
Василь Зубач