«Це труд, але це і моє покликання, мрія і власне бажання», — висловлюється Мішель.
Коли він був на заробітках в Австралії, то, згадує, голова була постійно зайнята думками про подальше утримання стеблівської ферми. Дуже сумував за тваринами, але найбільше — за своїми закарпатськими друзями! «Я радий, що повернувся! Тут чисте повітря, знайомі люди, безмежно красива природа. Усе вже стало рідним!» — пояснює.
Мішель зазначає, що цього року осінь видалася досить холодною, але належні умови для утримання тварин у нього є. Також, каже, ферма поповнилася двома волонтерами: тут з’явилися японська студентка Аккі та німкеня Ніка.
♦ Дівчата-волонтери Аккі та Ніка
«Хоч дівчата зі мною і ненадовго, я щасливий, що у світі є люди, яким небайдужі тварини і в цілому моє заняття. Вони веселі, жартівливі і дуже працьовиті! Та попри все це ми тепер переживаємо не найкращий період. Я маю намір зайнятися виготовленням моцарели із буйволячого молока. Але, як виявилося, поки що ця справа малоперспективна. Адже немає попиту на цей продукт, а ціна доволі кусюча», — бідкається Мішель.
Дівчата підтримують фермера, допомагають йому по господарству і доглядають тварин, як своїх домашніх улюбленців. Розмовляють вони тільки англійською, але пообіцяли наступного року вивчити українську мову. Аккі познайомилася з Мішелем через інтернет. Вона зацікавилася справами 30-річного волонтера і тому вирішила йому трохи допомогти. Перед тим, як повернутися в рідне Токіо, планує подорожувати Європою. А ось Ніка збирається в скромну подорож — дівчина прагне відвідати львівський фестиваль «На каву до Львова».
«Нещодавно ми назвали новонародженого буйволика в честь однієї людини — Мішеля. Сподіваємось, ви розумієте, про кого говоримо», — жартують дівчата.
Щодо свого заняття, то Мішель впевнений, що він не змінить свій вибір. Буйволи стали для нього більше, ніж стадом тварин. Це частина його життя. Німеччина хоч і є його батьківщиною, та рідним краєм для себе він називає Закарпаття.
Юрій Ігнат, студент відділення журналістики УжНУ
Коментарі
Це дивовижно. Молодець Мішель, що не боїться труднощів. Доброго йому здоров"я.
Знаю, що поповниться його справа ще двома волонтерами з франції та німеччини.мандрують до нього пішочком.Хочуть залишитись там на зиму.Добра справа.Хай їм щастить!