Ваше Високопреосвященство!
У сьогоднішніх важких для нашої Батьківщини умовах звертаюсь до Вас, шановний Владико, з приводу посильної допомоги Церкви.
Сьогодні обов’язок кожного – захищати свою Батьківщину від агресора зі зброєю в руках, допомагаючи армії, підтримуючи державу на всіх рівнях. І в цій справі надзвичайно важливою є позиція найбільшої української церкви. Духовенство Української Православної Церкви не може стояти осторонь, а тим більше підігрувати тим, хто веде війну проти України і нашого народу. Прийшов час українському духовенству зайняти чітку проукраїнську позицію. І вона мала б виявлятися не лише на рівні загальних заяв, а й у конкретних діях:
По-перше, Українська православна церква і кожен представник духовенства мали б публічно засудити дії російського агресора. Така позиція є вкрай важливою для держави і для усіх вірників. Слово Церкви і Слово Боже завжди мали вирішальний вплив у критичний для держави час. Крім цього, Ви, як Місцеблюститель Київської митрополичої кафедри, можете якнайшвидше дати доручення єпископам, щоб в українських храмах не згадувалося ім’я російського патріарха. Бо саме він сьогодні підтримує і благословляє війну проти України.
По-друге, публічно підтримати курс держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Саме позиція Церкви у цьому питанні не лише зробить нашу державу сильнішою. Вона може зупинити брудні спекуляції проросійських політиків на тему майбутнього України.
По-третє, чітко заявити свою позицію і зробити конкретні дії по об’єднанню українського православ’я в Єдину Помісну Церкву. Це той крок, який дозволить зупинити духовний та ідеологічний наступ Російської Федерації. Крім цього – реально об’єднає українське суспільство і зупинить духовний розкол України.
По-четверте – кожна громада і кожен священнослужитель Української Православної Церкви мають конкретно підтримати нашу армію. Це може бути щоденна робота кожного церковного осередку по збору пожертв та допомоги для армії. Крім цього, у критичний для України час, Церква має не будувати нові храми, а підтримати наших солдатів: як Божим Словом, так і коштами.
Усе це – наша спільна справа і обов’язок Церкви не лише перед Україною, але й перед Богом.
Прес-служба Единого центру