Фізкультурно-мистецький фестиваль «Зірки досяжні», який проходить у підтримку людей з обмеженими фізичними можливостями, не можна назвати фестивалем. Це, скоріш, прояв нашої любові до ближніх, яким не зовсім комфортно сидіти в інвалідному візку, чи то не повністю бачити світ, чи то ходити з допомогою костилів тощо.
Враження незабутні. Судіть самі: полонина Руна, висотою 1842 метри над рівнем моря. Тут і тепер в тебе є шанс реально, а не словах допомогти «інваліду». Останнє слово взято до лапок, тому що на фестивалі від волонтерів довелося почути феноменальні слова про людей з обмеженими фізичними можливостями – «Це люди не з обмеженими фізичними можливостями, а люди з надможливостями».
Все було радісно, тепло, з молитвою і потом на чолі.
Піднімаємося вверх. Позаду чути: «а ми з Луганська, ми зі Львова, а ми з Одеси». Масштаб волі і сили духу в цих «надлюдей» справді великі. Всіх волонтерів, та й взагалі всіх присутніх, об’єднала добра справа заради них. Серед присутніх не було поділу на багатих і бідних, мерів і священиків. Всі були рівні в допомозі їм.
Піднялися на полонину. І тут на висоті, де перед тобою у всій красі відкривається Богом створений псвіт – розумієш, що хто не був тут, той ще не бачив Закарпаття повною мірою.
Далі подячний молебень. Дякуємо і молимося Богу за все. І за державу, і за силу волі, і за них.
Сьогодні бій з самим собою для людей у візочку закінчився перемогою над себою і болем. Це додає наснаги, віри, оптимізму і їм, і нам.
Нехай Господь завжди буде поруч з ними!
