«Ще кілька років тому ми сказали, що вирішимо питання мови, – каже М.Шелевер. – І нарешті зробили це». При цьому не уточнюючи, чи можна вважати позитивом вирішення мовного питання в Україні за рахунок погіршення і без того проблемної ситуації з українською мовою на користь російської, і чому від такого специфічного «покращення життя вже сьогодні» виявилися аж ніяк не в захваті мільйони українців.
«Закарпатцям, як жодним іншим жителям України, варто привітати цей закон… Візьмімо хоча б мій рідний Тячівський район. У ньому живе більше 19 тисяч румунів та більше 6 тисяч угорців. Майже всі вони користуються у побуті своїми рідними мовами… Чому ми повинні змушувати їх розмовляти на чужій для них мові?.. У цих людей повинне бути законне право розмовляти рідною мовою, користуватися нею у всіх сферах життя – не тільки на кухні, але й у державних установах, у медичних закладах, школах».
М.Шелевера можна зрозуміти: в час, коли керований ним район не показує жодних покращень в реальних справах (натомість звітуючи, вслід за владним курсом «оптимізації», про закриття шкіл в «неперспективних» селах і кількості ліжко-місць в лікарнях та сільських амбулаторіях, демонструючи показники згортання в районі малого бізнесу і жахливий стан доріг), а самого «регіонального» очільника району висунули кандидатом в нардепи від тієї ж Партії регіонів, треба з місця трубіти про віртуальні здобутки і перемоги в інших сферах.
А тому слід так розуміти, що вже днями М.Шелевер, як держчиновник і сумлінний виконавець ініціатив Партії регіонів, реально заговорить зі своїми співгромадянами щонайменше по-угорськи, по-румунськи та на ідиші.
А ще, відкриє до першого вересня, як це пообіцяв на Всеукраїнській нараді вчителів ще 28 жовтня 2011 року інший керівний «регіонал» – Микола Азаров, в приміщенні кожної сільської школи (а не, як нині, на вулиці) туалет для діточок.
Бо наразі зі "здобутків" і "покращення" маємо лише декларативні коментарі, подарунки за рахунок місцевого бюджету та дешеві ручки з логотипом Партії регіонів.