Грибний сезон: як не стати жертвою «тихого полювання»

З цим питанням ми і звернулись до завідувача санітарно-гігієнічного відділу Державної санітарно-епідеміологічної служби в Закарпатській області Василя Петричка.

— Василю Іллічу, розкажіть перш за все про профілактику.

— Ну, є деякі правила, — пан Василь дістав спеціальну заготовку, з якої й зачитав: «Першим і основним з них є таке: ніколи не слід вживати в їжу невідомі гриби. Тому не варто збирати гриби, в їстівності яких є навіть найменший сумнів. Серед них і такі, що схожі на їстівні, але ще не дозріли і не мають достатньо виражених форм та кольору. Не можна брати гриби з ознаками цвілі, загнивання, ослизлості. Непридатними для споживання є також перестиглі та червиві гриби. Важливо пам'ятати, що гриби, які зростають поблизу промислових підприємств, шосейних та залізничних доріг, сміттєзвалищ, мають здатність накопичувати радіоактивні та токсичні речовини, зокрема солі важких металів –  свинцю, ртуті, кадмію, цинку. Слід мати на увазі, що зберігання свіжозібраних грибів без холоду призводить до швидкого їх псування, внаслідок чого цілком їстівні гриби стають небезпечними. Якщо не вдалося одразу їх приготувати, необхідно зберігати гриби в холодильнику, але не більше доби! Перед кулінарною обробкою обов'язковим є ретельне промивання грибів. При приготуванні грибних страв неухильною умовою є попереднє кип'ятіння протягом 10-20 хвилин, після чого відвар потрібно злити. Готові страви також не слід довго зберігати, вживати їх треба в день приготування, або зберігати до наступного дня (не більше!) в холодильнику, обов'язково в емальованому, скляному чи керамічному посуді. Хочеться зауважити, що одночасне вживання великої кількості грибної страви, або перевага цих страв в раціоні людини протягом однієї доби теж часто призводять до важких розладів травлення. Не рекомендується вживання грибних страв дітям, особливо до 3-х років, коли в організмі ще недостатньо ферментів для перетравлення такої їжі.»

— Яких заходів вживає СЕС для запобігання отруєнь?

— Фахівці держсанепідемнагляду області готують статті з цього питання в місцеву пресу, санбюлетені, листівки та пам’ятки; здійснюють радіо- та телевізійні виступи на обласних та місцевих каналах. На місцях масового збирання грибів встановлюють попереджувальні стенди з зображеннями їстівних і неїстівних грибів. Проводяться рейди-перевірки реалізації дикорослих грибів вздовж автотрас.

— На жаль, як відомо, яка б не була хороша профілактика, все одно хтось захворіє. Що ж робити, якщо людина все-таки отруїлась?

— «Якщо ж лихо все-таки трапилось, — знову зачитує Василь Петричко, — і з'явилися такі ознаки отруєння як нудота, запаморочення, блювання, пронос, непритомність, посиніння губ, судоми та ін., необхідно негайно звернутись по кваліфіковану медичну допомогу. Втрата дорогоцінного часу може призвести до важких ускладнень! До приїзду медпрацівників хворого слід покласти в ліжко, обов'язково на бік, дати випити 2-3 літри ледь теплої води чи слабкого розчину питної соди (з розрахунку 1 чайна ложка на 0,5 л води), або блідо-рожевого розчину марганцевокислого калію, і викликати блювання. Після промивання шлунку можна дати проносний засіб. Категорично забороняється в таких випадках споживання алкоголю: він сприяє швидкому всмоктуванню токсинів в організмі. І в жодному разі не слід залишати хворого без нагляду! Залишки грибів та страви необхідно зберегти до приходу лікаря: це може допомогти встановити причину отруєння і призначити відповідне лікування.»

— Яка ситуація з потерпілими від отруєнь склалась за останні декілька років? І що ми маємо на сьогоднішній день?

— Кількість випадків отруєнь грибами в Закарпатській області впродовж останніх 5 років коливається в межах від 3 до 13, — для підтвердження своїх слів Василь Ілліч демонструє «Довідку на засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій ОДА». — Число їх пов’язане, насамперед, з погодними умовами, сприятливими або несприятливими для зростання грибів. Кількість потерпілих осіб коливається в межах від 5 у 2007 та 2011 рр. до 25 — у 2010. Летальні випадки реєструвались у 2008 (1) та 2010 (2) роках. У 2011 зареєстровано 1 випадок отруєння серед дітей. Більшість потерпілих у 2011 р. ( як і в попередні роки) — мешканці м. Ужгород (3 особи), у Перечинському  та Міжгірському районах отруїлось по 1 особі. За останні 5 років найбільша кількість отруєнь мала місце в м. Ужгород — 25 випадків, з яких 1 дитина, в Хустському та Мукачівському районах — 5, Іршавському та Тячівському районах — 4, в Ужгородському та Берегівському районах — 3. У Виноградівському, Великоберезнянському, Свалявському та Рахівському районах за вказаний період не зареєстровано жодного випадку отруєнь. В інших районах постраждали від 1 до 2 осіб. Загалом 55 випадків отруєнь.  На щастя, цьогоріч потерпілих ще не було.

— Як відомо, люди потерпають через свою неуважність, тому що не розбираються у різновидах грибів. Проте бувають й такі випадки, коли звичайна покупка призвела до трагічних наслідків. Які заходи створені на звичайних і так званих стихійних  ринках?

— Реалізація грибів на зареєстрованих ринках дозволяється тільки після отримання позитивного висновку ветеринарно-санітарної експертизи. Відбуваються часті перевірки. Кожний випадок порушення умов реалізації розцінюється як загроза життю і здоров’ю людини з вжиттям необхідних заходів. Реалізація грибів на стихійних ринках, авто- і залізничних вокзалах, електропотягах та інших невстановлених місцях – заборонена, проте, в області, як і попередні роки, цьому приділяють недостатньо уваги.

Теги: гриби, отруєння

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати