У кафе споживспілки в Королеві з радянських часів збереглися картини Павла Бедзіра

У центрі селища розташована затишна кав’ярня Королівського споживчого товариства з досить традиційною назвою «Фантазія». По-перше «Фантазія» варта уваги завдяки своїй відмінній кухні. Саме колектив цього кафе районна влада залучає до участі в міжнародних культурних та ділових форумах, що відбуваються на Закарпатті.  Кухарі не лише вміють приготувати й подати смачні страви, вони знають смаки багатьох «віп-персон» обласного рівня (та й столичного теж), ретельно готуються до подібних форумів, враховують їх особливості.

Але найцікавіше у кафе «Фантазія» - картини, що прикрашають зал. Вони справді можуть здивувати знавців мистецтва. Тому що це графічні роботи з циклу «Життя дерев» легендарного художника Павла Бедзіра – знакової постаті андерграунду 60-80-х років. Колись газета «Правда» вмістила статтю про мистецтво андерграунду, зайвляючи, що з ним у Радянському Союзі вже покінчено. Залишилися, мовляв,  його прояви тільки на Закарпатті. Нічиє прізвище не називалося, але і в Прибалтиці, і в Одесі, і в Москві художники знали, що мова йде саме про ужгородця Павла Бедзіра. Власне, у будь-якій оглядовій статті про радянський андерграунд це ім’я називається в першу чергу. Зрозуміло, що своєрідний талант і мистецька позиція ставали причинами жорстоких репресій щодо легендарного ужгородця. Художник вирізнявся стилем життя, власною філософією, поглядами на культуру. Зокрема, на його переконання Закарпаття є регіоном, де заявить про себе унікальна культура, тому що в Закарпатті «зустрічаються» західна й східна філософії, даючи синтез нових культурних явищ. Квартира Павла Бедзіра завжди була заповнена гостями з різних куточків СРСР – письменників, артистів і, звичайно, колег. Його роботи можна зустріти в приватних колекціях Нью-Йорка, Москви, Будапешта…

Відповідно, графіка Бедзіра має високу ціну.

Звідки ж вони взялися у провінційному селищі?

Свого часу для оформлення закладів споживчої кооперації були закуплені роботи художника. Їх можна було побачити (до приватизації) ще на одній з баз відпочинку, але зараз їх там нема. А от керівництво Королівського споживтовариства навіть у найтяжчі часи не позбулося картин. Цьому посприяв тодішній директор товариства (зараз очолює королівське СТ його син) Михайло Реплюк. Не раз до нього підходили з вигідними пропозиціями різні «посередники», намагалися вплинути деякі силовики, але директор зумів зберегти цінні роботи.