Виявляється, питання передачі дитячої залізниці на баланс місцевої влади все ще вирішується. Як повідомила кореспонденту Закарпаття онлайн заступник начальника служби кадрів, навчальних закладів та соціальних питань Львівської залізниці Даниїла Резниченко, наразі Львівська залізниця чекає погодження Міністерства транспорту та зв’язку щодо передачі дитячої залізниці в Ужгороді на баланс місцевої влади. За її словами, «документи вже відправлені на Київ, проте коли дитячу залізницю буде змога передати, наразі невідомо – все залежить від погодження міністерства».
Бажання передати дитячу залізницю в Ужгороді на баланс місцевої влади керівництво Львівської залізниці минулоріч мотивувало збитковістю атракції. Певно, збитковою для «Укрзалізниці» є лише дитяча вузькоколійка обласного центру Закарпаття. Інакше чим можна пояснити те, що вже цього року на початку травня дитячі залізниці запустили у Львові, Донецьку, Дніпропетровську, Харкові, в той час, як аналогічна атракція в Ужгороді все ще «висить у повітрі»?
Та менше з тим, адже, здавалось би: якщо обласна влада таки погодилась прийняти на баланс дитячу залізницю, то шанс на її виживання та відродження все ж залишається. Аби з’ясувати, чи готова обласна влада до відновлення дитячої вузькоколійки і чи тримає відповідне питання на контролі, ми звернулись за коментарем у прес-службу Закарпатської ОДА. І отримали несподівану відповідь: у прес-службі повідомили, що питання дитячої залізниці в Ужгороді не належить до компетенції облдержадміністрації.
Відповідь ця викликає, щонайменше, подив: рішення про передачу на баланс області дитячої вузькоколійки і перетворення її на одну з туристичних принад краю обласна рада прийняла ще в серпні минулого року. Одразу після того, як в ході зустрічі «губернатора» Закарпаття Олександра Ледиди з керівником Львівської залізниці Богданом Піхом перший висловив до цього готовність і заявив навіть, що збереження вузькоколійок є одним із завдань обласної влади. Нині ж, рік потому, виявляється, що питанням дитячої залізниці в Ужгороді виконавча влада не переймається – у прес-службі ОДА нас «перенаправили» із ним до Ужгородської міськради.
Відповідно до торішніх домовленостей, міська влада Ужгорода мала виступати орендарем атракції – після того, як дитячу вузькоколійку буде передано на баланс області. Мер Ужгорода Віктор Погорєлов, який також брав участь у переговорах стосовно дитячої залізниці, висловлював солідарну з головою ОДА позицію: дитячу вузькоколійку необхідно відроджувати як туристичну родзинку краю. Висловлював готовність міської влади орендувати залізницю і шукати можливості для її фінансування.
І рік потому наміри міської влади, за словами речника Ужгородського міського голови Алли Хаятової, не змінились: «Мер міста однозначно погоджується, що дитяча залізниця має бути відроджена і працювати. Але все залежатиме від перипетій в коридорах чиновників, яких домовленостей буде досягнуто на обласному рівні і, передовсім, на рівні Львівської залізниці і до рівня міністерства транспорту. Місто вело переговори, але не йдеться про передачу дитячої залізниці Ужгороду, вона може бути передана тільки на баланс області. На жаль, це питання не в компетенції міської влади»…
Все – коло замкнулося. Коли буде погоджена і чи буде погоджена взагалі передача дитячої залізниці – невідомо. Та й кому буде передана на баланс вузькоколійка? Обласній владі, котра ситуацією не володіє? Зі слів речника мера міста – і не міській владі, яка чекає «досягнення домовленостей» (які, здавалось би, вже були досягнуті вже як з рік) «некомпетентної» обласної влади? Якісь чари, та й годі.
І чари вкрай недобрі: на території колись жвавої і гамірливої дитячої залізниці оселилися запустіння і розруха. На їх фоні всі розмови і переговори стосовно її відновлення видаються звичайним піаром. Піаром обласної влади, яка вголос заявляла про бажання і готовність опікуватись дитячою вузькоколійкою, а тепер, виявляється, це питання не в її компетенції. Міської влади, яка свого часу давала згоду на прийняття вузькоколійки на баланс міста, однак, не довела справу до логічного завершення. Однієї з політичних сил, яка 2009 року розвила бурхливу діяльність з відродження дитячої залізниці і оголосила про розпочату юридичну процедуру переоформлення атракції на міську владу, зобов’язуючись тим часом «підтримувати залізницю і стежити за її функціонуванням». У серпні 2009 року дитяча вузькоколійка навіть якийсь час працювала, більше того – оголошувався конкурс на найбільш вдалу назву для поїзда дитячої залізниці.
Тоді за результатами конкурсу поїзд назвали «Щасливчиком». Сьогодні така його назва видається чи то невдалим жартом, чи то саркастичною насмішкою – «Щасливчик», забутий владою, стоїть собі покинутим і тихо іржавіє. А може, влада сподівається, що питання вирішиться самостійно, адже щасливчики на те й щасливчики, що їм щастить?
