Ужгород не має 10 тисяч гривень на боротьбу з пацюками, але підвищує зарплати керівництву міськради

Найбільша небезпека, яку несуть чотирилапі хвостаті, — лептоспіроз. “Щороку ми подаємо в міську раду розроблену з розрахунками програму по проведенню суцільної дератизації на території міста, бо вже доведено, що у такому випадку досягається максимальний ефект. Але останні 3 роки кошти не виділяють взагалі”, — стверджує пані Марія.

“Пацюки і миші не мають сечового міхура, і там, де проповзають, мітять сечею і інфікують. Тому немиті фрукти і овочі – часто можуть бути інфіковані. Нерідко інфікованою є вода у відкритих водоймах. Тому не можна її пити. Це стосується і джерелець у лісі. Воду перед вживанням треба кип’ятити, а фрукти й овочі — ретельно мити”, — пояснив присутнім доцент кафедри мікробіології, імунології, вірусології, інфекційних хвороб і епідеміології медичного факультету УжНУ Сергій Туряниця. Професор розповів, що моніторинг ситуації на Закарпатті стосовно захворюваності на лептоспіроз проводиться з 1946 року. З того часу було зафіксовано 22 спалахи захворюваності. Максимальна кількість людей, інфікованих впродовж одного спалаху — 90. Сьогодні в області фіксуються поодинокі випадки, хоча, за словами Сергія Туряниці, у 2010-2011 роках було зафіксовано 70 випадків, багато з яких були дуже тяжкими.

Та небезпека поширення лептоспірозу в обласному центрі Закарпаття, мабуть, не дуже хвилює міську владу, адже віднайти кошти у сумі 10 тисяч гривень на проведення необхідних робіт, не може. Тим часом, як повідомляло Закарпаття онлайн, під час сьогоднішньої сесії міської ради депутати проголосували за те, аби підняти “верхівці” зарплатні.

Теги: пацюки, лептоспіроз, дератизація, кошти

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати