На спортивному майданчику інноваційного навчального закладу Багатопрофільного ліцею «Інтелект» зібралися команди ЗО МГО «Сокіл», ЗО МГО «Студентська Свобода», молодіжне крило Фронту Змін, УДАРна молодь, молодіжний союз Наша Україна та Автономні націоналісти Закарпаття. Команди провели 16 ігор, в яких тримала лідерство і виборола перемогу команда ЗО МГО «Сокіл».
Після державного славня свободівець Томаш Томаш, студент Ужгородського національного університету і майбутній політолог, виступив з лекцією про В. Ґренджу-Донського. Зокрема, розказав про окремі сторінки його біографії та редакторську діяльність в щоденній газеті Карпатської України «Нова свобода» у 1939 році.
А народився перший український письменник Закарпаття, який писав літературною мовою, 24 квітня 1897 р.у Воловому за Австро-Угорщини Марамороського комітату (нині смт. Міжгір'я) у типовій верховинській родині. По закінченні народної школи у Воловому Василь Ґренджа не зміг далі вчитися через хворобу батька і ще підлітком працював помічником дяка. У 1912 р. перейшов працювати листоношею за харч і притулок в коморі контори. У вільні від праці хвилини займався самоосвітою і склав іспити за повний курс тогочасної школи, вивчив угорську мову. Був призваний в армію, де тяжко поранений на фронтах Першої світової війни, лікувався у Будапешті, як офіцер брав участь в Угорській революції. Під час лікування, самостійно навчаючись, склав іспити за два курси Торговельної академії, а по війні – за третій і останній.
Працював фінансистом у Будапешті, потім в Ужгороді у Подкарпатському банку аж до осені 1938-го. З осені 1938 р. по 16 березня 1939 р. був діячем Карпатської України. Після її окупації Угорщиною був тяжко катований в тюрмі та концтаборах. Його заслугою є збереження понад сотні імен загиблих січовиків на Красному Полі, які зафіксував у тюрмі Тячева. Подіям, 1938-39 років, пов'язаним з розбудовою Карпатської України, В. Ґренджа-Донський присвятив книгу спогадів «Щастя і горе Карпатської України. Щоденник» (2002). Автор збірок поезій «Тернові квіти полонин» (1928), історичних драм «Ілько Липей — Карпатський розбійник» (1935—1936), повістей, мемуарів. Помер 25 листопада 1974 р. у Братиславі (Словаччина).
Всім учасникам турніру з волейболу ім. В. Ґренджі-Донського «Сокіл» вручив грамоти за участь і подарував книги письменника.
Молодіжні організації Ужгорода висловили подяку за сприяння в організації спортивного заходу начальнику управління освіти Ужгородської міської ради Мар’яну Комарницькому та директору БПЛ «Інтелект» Наталії Макарі.